Кобзарю - 162

newsparky — 09.03.2023 Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине...
Якби сама, ще б нічого,
А то й стара мати,
Що привела на світ Божий,
Мусить погибати.
Серце в’яне співаючи,
Коли знає, за що;
Люде серця не побачать,
А скажуть — ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Згнущаються вами.



Можна зрозуміти, чому автора ціх строк не заборонили в Радянському Союзі і видавали, хоча і не все та з купюрами. Бо велич Кобзаря та народна любов до нього була більша за будь-яку цензуру. Совєти це розуміли і використовували творчість Тараса Шевченка у своїх ідеологічних цілях. Але дивно, що у Москві в 1964 році поставили йому пам'ятник. А ще дивніше, що він досі там стоїть перед готелем «Україна». У нас би його давно знесли б...

Тож стій, Тарасе, чекай своїх!

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив