і все одно мої стежки проходять в Нього по долоні...

Ігорчикові нарешті запропонували роботу, але там. Ну а я буду продовжувати співпрацювати з «Ездрою» на відстані. Трошки в іншому форматі, але головне, що з нею – бо я вже перестала уявляти себе поза своїм улюбленим видавництвом.
Тож ближчим часом мене чекають переїзд, ремонт, облаштування нового домашнього офісу, сад і клумби, двоє собак, гамак між дерев, прогулянки і фотосесії. А поміж тим, дасть Бог, цієї весни будуть подорожі до трьох міст на Л. – Любліна, Львова й Лондона.
А ще буду дописувати розпочаті книжки в будинку, де з вікна спальні видно замок XVII століття). Я дуже щаслива, що ми повертаємося додому. І водночас до сліз сумую за олександрійцями, до яких встигла вже так сильно прирости.
Ну а поки на добраніч - і не перемикайте – у нашого Режисера ще багато цікавих ідей!