Химерна п’єса «Стопка»

slingoukraine — 01.01.2016 Я сподіваюся, що у спільноті є поціновувачі творчості Леся Подерев’янського, бо інакше буду виглядати дуже придуркувато. Ми того дядька дуже любимо, тому в меня отака бурда написалася). І якщо хоч одна людина зрозуміє що воно, про що і як читати, я вже буду задоволена)) І взагалі, всі герої та події вигадані. Будь-яка схожість з реальністю випадкова


Дійові особи:
Брати ШовкОві:
  Мальбері – красень з блискучим волоссям, слизький тип.
  Тусса – середній брат,  дикуватий хлопець із шершавою шкірою.
  Бурет – парубок з калатунами у волоссі.
Дід Льон – старий дід з масними вусами.
Конопель – хамуватий парубок в растаманській шапочці.
Бавововна – жінка, яку важко зрозуміти.
Бамбук – мужик з великим носом.
Вовна – колюча жіночка.
Кашемір – м’якотілий дядько, чоловік вовни.
Велика шафа. На поличці акуратно кірпічіками складені слінги. Тихо літає пил. Гидко смердить квітами  аромомішечок.

Мальбері (співає). Морє морє – мір бєздонний, мєрний шелєст волнпрібрє-єжних. (Мовить) А мене на море командірують...
Дід Льон. Як на море, то ви з братами перші, а як малих замурзанців з калюжі тягти, то одразу дід!
Мальбері (високомірно). Хто куди родився, діду!
Дід Льон. От шо ти носа задрав. Згадую як з першої зачіпки ревів, по лікарях бігав, аж смішно. А я в 99-му влітку до розривів отут, до мозолів, ех молодь! (маше рукою).

Бамбук гучно сопе.

Тусса (Діду Льону). Чого, старий, жалієшся?! Гарне життя ж прожив, зараз вже й працювати не ходиш.
Дід Льон. Та то я так , а діточок люблю. Я ж їм і казочку, я ж їм і пісеньку можу. От слухайте:
Льон посіяла зозуля,
А доглянути забула:
Ціле літо пролітала,
Восени про льон згадала,
Прилетіла й плаче: «Ох»
Замість льону виріс мох!
Вчіться поки дід живий.

Бамбук гучно сопе. Входить конопель, підкурює косячок.

Конопель. Ох і важкий день був. І чим тих дітей годують!
Бурет. Туши цигарку. Бач бамбук дихальні вправи робить, йому до немовля їхати, тренується.
Бамбук (втягує повітря здоровенним носом). Ффф-пффф, ффф-пфф

Входять Бавовна та Вовна. За вовною плентається чоловік.

Мальбері. Дівчата, знов фарбувалися. Ви ж так усю красу переведете.
Вовна ( насміхаючись). Ти б і сам хотів, але кишка тонка.
Тусса (до Кашеміру, жартівливо). Ох і колюча в тебе жінка!
Дід Льон (тихенько братам ШовкОвим). Колюча баба та гаряча, я з нею в такі коси сплітався, було діло (брати регочуть).

Бамбук сопе, скручуючись та висовуючи язика.

Вовна. Шо це з ним?
Дід Льон. Не зважай. Восток – дєло тонкоє. Правда хлопці (киває братам).
Бурет. Неправда! На помацай! (Усі регочуть)
Дід Льон (Бавовні). Як то може бути,що зазвичай без тебе не обійдешся, а сьогодні ані відсотка з вуст.
Бавовна. А мені і самій добре. Це називається «самодостаточность».  Але куди вам про то знати, вам все одно того ніззя, бо ви  на роботі самодостатньо всім плечі пошкарябали б. Я ж не сама прихожу, мене кличуть, то здешеви, то зміцни чи бозна навіщо ще.

Шафа відчиняється. Чутно жіночі голоси, які кричать «Палантіін, палантіін!». В темряву полиці пірнає рука та витягає Кашеміра. Чутно металевий дзвін ножиць. В шафі дід Льон знімає шапку, Вовна схліпує. Хвилина мовчання.
Завіса.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив