Гнилий Янукович

jesfor — 10.04.2012 Напередодні виборів в мене все гостріше проявляється бажання долучитися до змін в країні і зробити щось корисне. В голові виникла ідея щодо мережевої ініціативи, метою якої усунення від влади нинішньої правлячої Партії імені Януковича. Кодова назва кампанії "Гнилий буряк". Чому саме так: по-перше, назви на кшталт "Україна без Януковича", "Україна проти Януковича" виглядають тривіальними та заїждженими. Приставки "проти", "без" "стоп", "анти" вже приїлися. По-друге, гнилий буряк дуже зручний для різних картинок, візуалізацій і стилізацій (особливо прикольно можна зробити стилізацію морди Яника під гнилий буряк).

А тепер щодо ідеї ініціативи. Поспілкувавшись в Херсоні зі своєю бабусею та іншими людьми, я помітив, що вони на відміну від фейсбукерів, блогерів і прочіх інтернетчиків знаходяться в інформаційній блокаді. Це ми знаємо яка вартість настільної лампи в Януковича і що завдяки його кортежам гинуть люди. Поза інтернетом ця інформація є недоступною. 

Тому першим завданням є через агітаційній матеріали сповіщати населення про "успішну" внутрішню політику влади. Тут, мені здається, треба проаналізувати досвід російського проекту РосАгит і зробити щось своє. Матеріали повинні бути двух типів - "статичні" та "динамічні". Перші розповідатимуть про інформацію, яка змінюється раз на рік. Наприклад: рівень корупції за рейтингом Transparency Int, легкість ведення бізнесу, у скільки разів збільшилися статки родини Януковича та його олігархів-друзів тощо. Другі оновлюються щотижня і пов'язані із конкретною резонансною подією. Наприклад, смерть людини, через те що швидка стояла у пробці (бо їхав Харант) і не встигнула вчасно доставити до реанімації хворого. Наліпки, листівки - найкраща форма донесення інформації до пересічного громадянина, який не є користувачем інтернету.

+ треба доповнювати подібні матеріали регіональним контентом - про досягнення місцевих "януковичів".

Завдання цього блоку полягає у "нагнітанні" обстановки, створення негативного сприйняття "регіоналів" у суспільстві, тобто: "Партія регіонів = зло".

Щось подібне робив (інфографіку) Фронт ізмєн, але це не пішло далі інтернету + це партійне замовлення, що зводить нанівець саму ініціативу та її дух

Друга частина кампанії має вже виключно регіональну специфіку. Багато "регіоналів" будуть лізти по мажоритарці як "незалежні" кандидати або від фейкових партій. Тому тут необхідно моніторити усіх кандидатів на предмет їхньої прив'язки до партії влади - членство в партії, спільне голосування по неоднозначним проектам, спільні бізнес інтереси тощо. Так само агітаційні матеріали на кшталт "Він прихований регіонал, який зробив це і це…". Особливо тут треба звернути увагу на кандидатів від опозиції: як місцева фракцію, скажімо УДАРу чи Фронту змін голосувала по певним напрямкам разом із ПР. Відповідно, якщо буде встановлено, що "незалежний кандидат" або "кандидат від опозиції" є потенційною тушкою - проти нього повинна розпочатися пропагандистська війна. Це повинно спонукати "партійній верхи" ретельніше ставитися до своїх кандидатів.

Третя частина кампанії - мобілізація людей прийти на вибори і проголосувати проти партії влади. Серія пропагандистських мотиваційних матеріалів, мета яких закликати людей а) прийти на вибори і б) поставити галочку за іншу політсилу. Звісно, в ідеалі закликати голосувати за найбільш гідні партії і т.д. Але це буде вже виглядати як чийсь "заказ". Моє особисте рішення - не голосувати за жодну парламентську партію, а підтримувати ті проекти, які ніколи не мали доступу до влади, навіть на регіональному рівні (тут скажімо, пролітає "Свобода").

В чому важливість мобілізації? Безумовно будуть фальсифікації. Але одна справа, коли на дільницю прийде скажімо 800 осіб, а фальсифіковані бюлетені складатимуть 100-200, тобто 10-20% від результату. Інша річ, коли на дільницю прийде умовно 2,8 тис. осіб і це складатиме лише 3-7%. Тобто чим більше реальних голосів - тим більша вірогідність знизити вагу фальсифікацій. Загалом, захист голосів - це окрема тема. 

Ця красива ідея вимагає багатьох ресурсів. В першу чергу, людських. Потрібні дизайнери, художники, аналітики, журналісти, які збиратимуть інформацію, робитимуть агітки тощо. Ніяких офісів не потрібно. Всю координацію можна вести через skype, google groups, google docs тощо. Агітки друкуватимуться за власні кошти і ресурси. Хтось зможе на роботі надрукувати 20-30 зайвих копій, хтось має друзів у типографії тощо. 

Коли я озвучив цю ідею декільком знайомим, то мені відповіли, що це нереально зробити за такий короткий термін. І подібна акція вимагає великих коштів. Я все-таки наївно вірю у можливість самоорганізації українців задля свого майбутнього. Тому цей пост - спроба знайти однодумців. Якщо ми навіть охопимо лише 2-3 регіони - це вже буде перемогою і ґрунтом для чогось серйозного.

Ваші зауваження, критика ідеї…

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив