Два кума

- Оце, кум, перейшов на махорку. На городі виростив. Насіння ще від діда залишилося. Він, до речі, ніколи не визнавав цих цигарок. Махорка вона від землі. Від нашої, родючої, від Української. А Ви, куме, я оце бачу «Бєломор-Канал» курите?
- Курю.
- Москальське?
- Ага.

Помолчали. Пыхнули. Кум с махоркой закашлялся.

- Крепка, падлюка. Наша, українська.
- Ага.
- А я бачу кум, у Вас і банька топиться.
- Топиться.
- На дровах чи на вугіллі?
- На вугіллі.
- Ага…

Опять замолчали. Пыхнули.

- А вугілля американське? - спросил кум с махоркой.
- Та ну Вас, кум, до біса, - ответил кум с «Беломор-каналом».- На Ваше американське вугілля грошей не напасешся.

Замолчали. Кум с махоркой, выкинул самокрутку и, со скрытой злостью, стал отплевывать табак, набившийся ему в зубы. Кум с «Беломором» курил и невозмутимо смотрел на закат. Запели петухи, стрижи опустились ниже к земле, в сарае закудахтала курица и снесла яичницу к завтраку.

- Так шо, куме, вугілля у Вас від москалів?- отплевавшись табаком, спросил первый кум.
- Ага,- все так же невозмутимо пуская сладкий дым «Беломора», ответил второй кум.

- Так шо, куме? Виходить Ви за донєцкіх, за москалів? Не хочте купувати американського вугілля?
- Не хочу.
- А як же «Смерть ворогам»? А як же «героям слава»? А президент? Сьогодні сам Петро Олексійович корабель з американським вугіллям в Одесі зустрічав. Ви шо, куме, не патріот?

Кум докурил папиросу. Плюнул себе на огромную ладонь, затушил об нее окурок и медленно повернул свою большую седеющую голову в сторону кума.

- А ідіть Ви, куме, в дупу! Ви, ваш Петро Олексійович, і ваше американьске вугілля.

Сказав это кум «непатриотический», поднялся и пошел в сторону своей калитки. Перед самой калиткой он остановился, еще раз посмотрел на кума «патриотического» и тихо и уверенно произнес:

- Все, куме, готуйтеся. І Петру Олексійовичу перекажіть.

И так сильно хлопнул дверью калитки, что у кума "патриотического" испуганно подпрыгнул кадык, и что-то холодное легло ему на сердце.

Василий Волга