Думи та печалі

alex_demon_dn — 08.11.2023

Генерала Залужного, озвучені ним в інтерв'ю Economist. Об'єкт дум зрозумілий.Це 17 км. Причини печалі теж. Це інженерне забезпечення, МВЗ та авіація противника. Я перестати печалитися та почати посміхатися? Однієї пасти Аквафреш та зубних протезів Корега замало. На думку, Залужного потрібні авіаційні двигуні, прохідницькі комбайни, окопний РЕБ, дрони(багато і всяких). Короче — Рішення це Wunderwaffe.Нікому це нічого не нагадує? Проте військова справа це  не виставка зброї. Це практика її застосування. Називається вона Оперативне мистецтво. Оперативне мистецтво відрізняється від науки тим що навчає правильно визначати вхідні дані. Тому що все інше типу « 3 к 1», «преимущество в 5-6 раз», «расход боеприпасов на подавление огневой позиции» до банального «количество белка, жиров и углеводов в суточном рационе долбоеба», в принципі, замість офіцера штабу може рахувати компютер. Оперативне мистецство полягає в визначені вхідних даних на цілей. Взагалі, це стсується не дише військової справию В ідеалі це так скрізь відрізняє вище керівницство від  нижчого. Наприклад, коли слюсар 6 розряду каже чим займається ТОП-меджмент компанії. Не знаю чим насправді але має саме цим.

Так от дивіться яке  моє рішення «глухого кута», переговорів по сдачі територій в обмін на мир, до яких нас починають схиляти и печалєй Залужного. 

Перекидання сил с Донбасу в двох напрямках. На захист Харкова і на форсування Дніпра, заняття лівого берега напрямком на  Голу Пристань і звідти на Перекоп.

Що ми б малив разі успіху? Перерізання сухопутного коридору в Крим, звільнення повністтю ще одніє області, контроль над гирлом Дніпра, пряма загроза взяття Криму, абсолютна бестолковість взяття росіянами Маріуполя, зняття гіпотитетичної загрози для пробиття росіянами коридору з Криму до Придністровя і взятт ще однієї АЕС. Які б ми понесли втрати. Людські — зрозуміло. Проте, мий так їх несемо у пасивній обороні та невдалих наступах. Територіальні — втрати ще частини Донецкої обл. Найпевніше, Або в районі Лиману-Сіверська. Або в районі Курахово-Селидово. Повільний відхід з боями і контр-атаками але без «Брестських та Бахмутських фортець» Звісно, як жителю Донбасу мені це не дуже приємно. Проте в таких питаннях треба абстрагуватися від містечкового регіонального патріотизму та дивитися на театр дій загалом.  Далі? Та все просто — будь-яка війна закінчується переговорами, навіть, столітня. Вихід на переговори з перерізанням коридору в Крим, взяттям під контроль Північно-Кримського каналу, загрозою самому Криму — це сильна переговорна позиція.  Так я бачу вихід з позиційної війни методами прийняття рішень а не сподіваннями на якісь чуд-дрони а лазери. Хоча, як шахтарю, меня ідея з прохідницькими камбайнами та штреками буда цікава ще років 5 до цього. Проте це для «а поговоріть».

Оставить комментарий

Популярные посты:

vitellius

Обрабатывающие токарные центры: слияние точности, скорости и автоматизации в современном производстве

orientalist_v

Товарный состав, Шаньдун

veronika_stef

Спокойной ночи!

e_kaspersky

Длинный день в Альтиплано, часть 2: (не)виданные скальные конструкции.

svet_009

Сейчас поняла, почему мне не нравится

magman67

Винил

klyos

«Обнажённая истина» Густава Климта

what_2_wear

Levi's

atlanta_s

Дебют сезона или по следам вчерашнего...

• Архив