Цфат

soncezajchyk — 08.01.2010 Неймовірно, але є на землі такі міста, щоб побачити які мій чоловік може прокинутися о шостій тридцять ранку без жертв і руйнацій.






Цфат — це містечко у табакерці. Це (як каже все той же чоловік:)) абсолютно людський формат, і вулиці й будинки — ніби меблі.







А для мене це одн з тих міст, де я не здивуюся будь-чому. Це як у Львові о дванадцятій ночі і рвіздвяну ніч: якщо побачити, як два будинки на твоїх очах помінялись місцями — ну тю, ну то й шо? Ну помінялись. Отак само і Цфат, тільки в кишеньковому форматі.



Особливо сильне це відчуття вночі. Кабалістичненько:)







Власне, Цфат і є кабалістичним містом. Вперше він згадується в ранню талмудичну епоху (2-3 ст. н. е.), новострой за ізраїльськими мірками:), але найбільшого розквфту він зазнав у 12-16 сторіччях, коли сюди почали масово переселятися сефарди (євреї з Іспанії), які й принесли (і вже тут дорозвинули) кабалістичну традицію.



Йосеф Каро, Іцхак Лурія, "Книга Зогар", пісня "Леха дойді" — всі ці імена й назви катаються металевою кулькою ехо вузькими цфатськими вуличками.
Це, здається, луріанська синагога, якщо я нічого не плутаю.



А вже пізніше тут з'явилася і ашкеназійська община. І досьогодні Старе місто поділене між ними двома.



Колись тут була і велика мусульманська обищна. Наразі Цфат досить однорідне, рафіноване місто. Знов таки, якщо я нічого не плутаю, тут немає ні діючих мечетей, ні церков (ну, про оастнні не певна, але християн точно не багато).



Нижню ж частину Старого міста облюбували художники, скульптори і дизайнери.






А в кінці липня — на початку серпня тут вже двадцять років проводять клезмерські фестивалі, на які з'їжджаються музиканти з усього світу.



Муж вдавився тут від заздрощів, ібо шо декорації, шо акустика, шо вообше.









А я трошки поспала:)





Вперше ми побачили Цфат поночі, як я вже казала. Зранку мали їхати на Кінерет, але поїхати, не роздивившися це місто детально, було неможливо. Вихід був один: прокидатися. От вам доказ:)





Страшно круто ходити містом, коли воно ще спочатку спить:







... а тоді потроху починає прокидатися. Спершу з'являються чоловіки. Хтось вже йде на молитву:







Хтось поспішає у мікву:



Потім з'являються жінки:



А далі висипає школота, гамірлива і дзвінка, як і в усьому світі. Школоти чомусь не фотозафіксовано:)
Доброго ранку, Цфат:)



Якби я була художником, або хоча б письменником, я б оренудвала тут собі будиночок і тікала б сюди щороку на кілька місяців.
Приїжджали б до мене у гості?:)





А потім нам пощастило потрапити в майстерню, де роблять тфілн (філактерії). Чудовий реб Меїр проводив чоловікові екскурсію на ідиш. Поки мова йшла про загальне, я, звісно, все розуміла, але як пішло про дубіння шкір, тут мені лишилося тільки кліпати очицями:)) На це мого ідишу ще не вистачає.



Накласти тфілн, прочитати "Шма" і поїхати по християнським місцям — наш формат:) Це приблизно як тьотяваня паски пече (ну, ви знаєте як:))

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив