Без названия

З хронік гуртожитка на ім‘я Рукавичка!:)
Прибігає якось ввечері Лена Зосим!:)
Зі «смаколиками»:)
Її діти на рибалку ходили!:)
̶Д̶р̶і̶б̶н̶у̶ ̶р̶и̶б̶к̶у̶ ̶в̶и̶к̶и̶д̶а̶л̶и̶ ̶у̶ ̶в̶о̶д̶у̶,̶
̶в̶е̶л̶и̶к̶у̶ ̶в̶ ̶б̶а̶н̶о̶ч̶к̶у̶ ̶з̶-̶п̶і̶д̶ ̶м̶О̶й̶о̶н̶Е̶з̶у̶
̶с̶к̶л̶а̶д̶а̶л̶и̶!̶:̶)̶
Лєнка принесла риби!:)
Котикам моїм!:)
Живої!:)
Подивилася я на ту рибу!:)
Котикам не дала!:)
Віднесла харківським своїм біженцям!:)
Ну а що???
В них теж котиків є в асортименті!:)
Та аж дві господині!:)
Може, юшки б наварили?!:)
Не так сталося, як гадалося!:)
Телефонує мені Оксанка та голосить!:)
- Не можу зрозуміти, що я тобі зробила поганого, що твоя мстя до
мене така страшна???:)
То їх хлопчик Мишко категорично заборонив знущатися з риби та
вимагав от прямо зараз, ночером, десь брати акваріум місткістю
литрів п‘ятьсот!:)
І доглялати ту рибу!:)))
Пані Прапор була вимушена ввімкнути старого прапора!:)
На всіх погарчала!:)
Всіх вишикувала!:)
Всім виписала маршрутного листа!:)))
В напрямку найближчого ставка!:)))
Вже ночер у дворі!:)
А лозівська Зосімка, харківські Мишко та його батько Льоша
висунулися до ставка!:)
Рибу випускати!:)
А вчора?!:)
А вчора по справах поїхали до Полтави!:)
Я, харківські Оксана з Льошею, слов‘янська Людочка!:)
Ми ще й половини справ не зробили, телефонує донецька-слов’янська
Ирина Александрова, яка залишилася за головного в гуртожитку в
відсутність коменданта!:)
Голосить мені у слухавку, що в неї зараз серцевий напад
трапиться!:)
Бо сссссссццццуууууки мої, Лєдя з Цуцилією, з‘ясували, що люта їх
маммммо відсутня!:)
І саме час з‘ясувати взаємовідносини!:)
То й ззззззчепилися, дури такі!:)
Іринка спочатку намагалася на них кричати моїм голосом, поливати їх
водою, лупити їх порожньою пластиковою пляшкою та якимось
апортувальним предметом з тих, що по всьому обійстю розкидав собака
Бббббєня!:)
Жодного позитивного ефекту всі ці маніпуляції не дали!:)
То прибігла на допомогу ще й харківська Лєна!:)
Яка спробувала моїх сцук відволікти одну від одної розмахуванням
перед їх мордами обличчя сосісками!:)
Теж безрезультатно!:)
Як вже вони їх порозідрали, не знаю!:)
Порозкидали по різним кімнатам!:)
Позачиняли двері!:)
Та чекали на мене!:)))
Головне!:)
Іринка призналася!:)
- Юлю!:) От тільки тепер я розумію, чого ти хапаєшся за качалку,
якщо вони зчепилися!:)))
А у дворі - весна!
І ще на день ближче до Перемоги!!!










|
</> |