Бенедиктинський монастир св. Йосипа, Львів-Солонка. LECTIO DIVINA

На просторах фейсбуку від бенедиктинського монастиря св. Йосипа у
Солонці, що під Львовом, майнуло в стрічці цього року таке
оголошення: "Христос Воскрес! Дорогі, при Бенедиктинському
монастирі св. Йосипа відкрито Гостинний дім. Усіх, хто бажає
духовно відновитись, побути в тиші чи організувати реколекції для
груп, ЗАПРОШУЄМО". І я поїхав. Особливо зважаючи на те, що до
засновника згромадження бенедиктинців й покровителя Європи -
св.Бенедикта з Нурсії я здавна відчуваю особливу прихильність. І
навіть колись писав про цього святого в ЖЖ у пості про один з
найстаріших і найбільших монастирів Європи Монте-Кассіно -
https://taras-palkov.livejournal.com/22694.html
Прийняли мене тут гостинно.

І хоч сам монастир в Солонці знаходиться при самій швидкісній трасі, через добру шумоізоляцію перебування у ньому не створювало ніякого дискомфорту.

Ліворуч на фото вище видно церкву. За її вхідними масивними дверима - ще одні, скляні. Прості, і разом з тим вишукані, прикрашені медальйонами св. Бенедикта.

Монастир побудували кілька років тому, але в храмовому плануванні відчуваєть відсилка до раньохристиянських храмів базилікального типу.

Можна сказати - нічого зайвого.

З оздоби лише дві скульпутри по боках на солеї - св. Бенедикта та його сестри св. Схоластики.

З правого боку храму прилаштовано окреме приміщення, де сестри-бенедиктинки (це все ж споглядальний католицький орден) відмовлять літургію годин (притому вечірня звучить латиною, а утреня - українською). Усіх сестер-монахинь на фото не видно, зате в кадр потрапили два місіонери-бенедиктинці. Хай ченці і черниці вибачать мою допитливість)

Фото з Святої Меси 1 червня - на спомин св. Юстина. Це, як бачите Novus Ordo Missae, але як в одязі священика, так і деяких молитвах з Місалу відчувався давній дух. Дух св. Бенедикта...

Юстин був мучеником, тому й орнат священика на цій Месі був червоного кольору.

Адорація після Меси. Але в тепершній час в наміренні припинення війни виставлення Святих Дарів в храмі є і перед Літургією та триває аж 4 год.

В монастир я приїхав на одну добу, але виявилось, що на 2 червня цього року припадає свято Пресвятих тіла і крові Христових. Тому я залишивя тут ще на одну ніч (і мені не відмовили), щоб прийняти участь у святковій Месі і урочистій процесії після неї.



Менестрантами в костелі прислуговують діти переселенців зі сходу країни, які нині живуть в монастирі.



ЦІкаво ще також відзначити, що Причастя у бенедиктинців в солонківському монастирі відбувається під двома видами не тільки длясвящеників, але і для мирян - освячену гостію занурюють у освячене вино і тоді вкаладають в уста причасника.


Урочиста процесія з Пресвятими Дарами включала урочистий обхід з молитвами і гімнами в монастирському клуатрі.











Такі паломництва ніколи не минають даремно - в кожному є своя користь. Так і цього разу я, завдяки сестрі-Бернадетті (здається вона є настоятелькою монастиря), довідався про Lectio divina.

Lectio Divina з латині перекладається, як «Божественне, духовне чи священне читання», та означає метод молитви і читання Святого Письма, спрямований на спілкування з Богом й отримання особливого духовного просвітлення. Ключовий внесок у заснування Lectio Divina зробив Оріген у ІІІ столітті з його поглядом на «Святе Письмо як таїнство». У листі до Григорія Неокесарійського Оріген писав: «[Коли] ви присвячуєте себе божественному читанню ... шукайте значення божественних слів, яке приховано від більшості людей». Оріген вважав, що Слово (тобто Логос ) було втілене в Святому Письмі і, отже, могло зворушити і навчити читачів і слухачів. Оріген навчав, що читання Святого Письма може допомогти вийти за межі елементарних думок і відкрити вищу мудрість, приховану в «Слові Божому». З цієї точки зору використання Христа як «ключа для тлумачення» розкриває повідомлення в текстах Святого Письма. Після Орігена такі Отці Церкви , як св. Амвросій , св. Августин і св. Іларій з Пуатьє, використовували терміни Lectio Divina та Lectio Sacra для позначення читання Святого Письма. У 4-му столітті також отці пустелі почали шукати Бога в пустелях Палестини та Єгипту й створили ранні моделі християнського чернечого життя де було прийнято публічно читати Святого Письма, а потім читати ці слова приватно у своїх келіях. Згодом в бенедиктинських монастирях на основі правила св. Бенедикта впроваджується принцип трьох елементів: літургійної молитви, фізичної праці та Lectio Divina - тихого молитовного читання Біблії з наступними роздумами над його змістом. Натомість перехід від читання Біблії до медитації, молитви та любовного ставлення до Бога вперше був офіційно описаний Ґіґо II, монахом -картузіанцем і пріором Великої Шартрези в його праці «Scala claustralium» (до 1150 р.) в якій Ґіґо II називає lectio divina сходами ченців до Бога. Використовуючи біблійний вірш Просіть, і буде вам дано; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам! (Мт. 7:7), він пояснює чотири етапи Божественного читання:
lectio (читання): уважне читання уривка з Біблії.
meditatio (медитація): практикувальник обирає з уривка вірш, який промовляє до нього особисто. Вони повторюють цей вірш і медитують над ним.
oratio (молитва): читання — це сприйняття слова Божого, медитація — роздуми над ним. У молитві людина відповідає на Боже звернення.
contemplatio (споглядання): перебування в діалозі з Богом в ідеалі веде до споглядального єднання з Богом.
Розширене пояснення як треба "працювати" з Lectio Divina дає буклет, який мені подарувала мені сестра Бернадета (вже вдома я виявив, що таке поясннення є і в типовому римо-католицькому молитовнику)












Розроблений картузанцем Гуго ІІ метод розважання над Святим Письмом є найбільш розповсюдженим, але не єдиним. Практикують його тепер і ченці, і миряни. І не тільки католики, але й протестанти - ще напереломі наприкінці 17- 18 ст.протестантський богослов Авґуст Герман Франке представив свій метод медитативної біблійної молитви у своїй праці «Коротка інструкція про те, як читати Святе Письмо для істинного повчання». Також виходячи зі святоцівської приктики пустесльних отців розважання над Святим Письмом є невід'ємною духовною з-поміж кліриків і вірних різних Східних християнських церков. От для прикладу, що писав про духовну християнську медитацію один із провідних діячів Коптської првославної церкви XX cт. Матей Ель-Мескін в своїй книзі "Молитовне життя Східної Церкви": за патристичною традицією перший рівень медитації розпочинається повільним читанням слів, смакуванням їх і виразним повторюванням їх уголос. Читання для Отців завжди означало перечитування вголос і називалося повторюванням. Слово Боже необхідно повторювати, промовляючи вголос, і смкувати глибоко у свідомості. Так воно спочине в глибині нашої душі. Повторювання тут відіграє роль міркування. Коли пройде трохи часу, перечитувані слова й справді стануть власними словами. Таким чином людина справді стає правдивим вмістилищем слова Божого, а її серце - божественною скарбницею. Вона "виймає" із свого скарбу нове і старе" (Мт.13,52). Це саме те, що на початку й означало "дотримування євангелія" або "триматися слова". Єванегеліє або слово в такий спосіб надійно збергінгається в серці людини як дорогоцінний скар. Як каже псалмоспівець "я в моїм серці схоав твоє слово" "Пс.119,11). Людина відходить. віддаляються у слово Боже. наче в добре захищене і недоступне для злодіїв місце.

Або отаке от оголошення поширює один із львівських православних монастирів. Маю надію в скорому часі ним скористатися.

Ще обов'язково треба зазначити, що читати Святе письмо треба не розумом, а серцем. І чим більш очищене від пристрастей серце, тим краще Писання буде людиною сприйматися.
По цій же причині перед читанням обов'язково треба помолитися до Святого Духа, щоб обдарував нас благодаттю, пізнати Святе Письмо.
Уривок зі Святого Письма треба брати невеликиий. Найкраще читати текст дня з Євангелія, бо ще Оріген писав, що, усі тексти Святого Письма є вторинними щодо Христа і є лише одкровеннями в тій мірі, в якій вони згадують Христа як Слово Боже.
В ченців розважання над Святим Письмом складає не менше 30 хвилин, для таких же початків, як я з вами для початку і 10 хвилин буде достатньо - не варто себе тішити ілюзією, що від самого початку ми зможемо глибоко зануритися у Слово Боже, але наслідки навіть коротких розважань над Lectio Divina будуть помітні із самого початку.
Для тих кого зацікавла тема Lectio Divina подаю ще три відео, за якими знання по цій темі можна значно поглибити:
1."Почему вы нуждаетесь в Lectio Divina" отця- бенедиктинець Боніфація Хікса. Коротко і разом з тим дуже ємно. На жаль, немає перекладу цього відео українською. Хто хоче може знайти мовою оригіналу. Є також і свою сторінка отця Хікса в вордпрес - https://www.fatherboniface.org/wordpresshome/

2. о. Юрій Щурко про Lectio Divina
Отець Юрій Щурко є деканом Філософсько-богословський факультет УКУ є автор кільком доволі об'ємних книг по "Lectio Divina" - https://ucu.edu.ua/news/pochnit-chytaty-bibliyu-i-pobachyte-diyu-boga-o-yurij-shhurko-prezentuvav-v-uku-knygu-lectio-divina-nad-yevangeliyem/

Мало того, що о.Юрій є дуже добрим фахівцем в ділянці "Lectio Divina", мені його розважання на цю тему видаються дуже важливими в контексті бачення східнохристиянського богослов'я.
Для вже дуже досвідчених в читанні Святого Письма подаю ще одне посилання за участю отця Юрія: "Lectio Divina над Євангелієм та Книгою Буття. Великий піст та свята літургійного року" - https://www.youtube.com/watch?v=-9l3ysd4cO8
3. ks. Krzysztof Wons I Lectio Divina I Łódź 2019
Польський отець-сальваторіанин Кшиштоф Вонс - одного з кращих фахівців по Lectio Divina не лише у Польщі, а можливо в усьому католицькому світі. Принаймні записатися на реколекції у Кракові за участю отця Кшиштофа потрібно записувати на багато місцяв наперед. Тому дуже рекомендую це відео, Жаль тільки, що до нього не налаштовуються субтитри...
В активі отця Кшиштофа також понад два десятки виданих книг,

три з яких перекладені українською. Зовсім недавно я їх придбав і читаю.

І завершу свій пост вчорашніми фото з монастиря у Солонці. 11 липня в урочистість св. Бенедикта тут відбулось храмове свято

Була проведена Літанія до св. Бенедикта, а після неї урочиста Свята Меса, яку звершив Архиєпископ Львівський Мечислав Мокшицький.






Сестра Бернадета

Після Святої Меси відбулося освячення фігури св. Йосипа на монастирськомму подвір'ї й почастунок для вісх гостей.


Дякую за увагу!
|
</> |