актуальное

borkhers — 17.06.2016 Свою позицию в отношении языковой проблемы в Украине я изложу здесь в тезисной форме.

1. На данный момент Украина фактически как минимум двуязычна. Третьим языком может быть условно назван украинско-русский диалект, т.н. "суржик". который имеет целый ряд вариантов, не систематизированных и некодифицированных. Есть еще несколько распространенных языков, в частности в Одесской области и Закарпатье.
Языком межнационального общения на территории Украины в данный момент является русский.
2. Стремление национально мыслящих украинцев, который россияне ласково называют "свидомитами", обеспечить украинскому языку более прочные позиции в русскоязычных регионах Украины понятно, в то же время радикализм заявлений и стремление все решить ударом сабли бессмысленно. Оно не ведет к единству Украины, а наоборот - углубляет раскол.
3. Устойчивое стремление политиков использовать языковую проблему в своих целях отвратительно и заслуживает решительного осуждения. Наиболее лицемерным и преступным выглядит пропагандистский штамп, согласно которому Россия развязала войну для защиты русскоязычного населения.
4. С началом войны статус русского языка в Украине не мог не измениться по ряду причин. Самая ясная - значительная часть русскоязычного населения практически оказалась вне территории Украины, хотя официально это не будет признано - и правильно. Существует еще один момент - поток лжи и оскорблений, который обрушивает на Украину РФ звучит на русском языке. А русский диалектизм "поребрик" стал сетевым мемом российской агрессии против Украины. Что еще важно - в русскоязычной среде принято пренебрежительное отношение к украинскому языку (никакой генерализации! Нет, не среди всех. Но - увы - это распространено).
5. Произошли ли "порча" русского языка в путинской РФ? Если брать лучшие образцы прозы и поэзии - нет. Если брать широкий пласт текстов, включая сентенции типа "все укросвиньи будут уничтожены" или "Россия вы..ет всех вас!", то порча весьма и весьма существенна. Конечно, можно притвориться, что Проханова и присных не существует, но я регулярно знакомлюсь с новыми лингвистическими шедеврами. Следует добавить, что потребители криминальных и ментовских (найдите десять отличий) сериалов куда многочисленнее читателей лучших стихов.
6. Является ли язык ненависти составной частью путинского русского? Да вы только послушайте его речи. теперь они изданы в трехтомнике, при случае можно будет прочесть.
7. Моя реакция на происходящее эмоциональная и личная. Из того, что я начал переводить на украинский свои стихи и писать эссеистику, не следует того, что я перестал быть преимущественно русскоязычным поэтом и переводчиком. Это, если так можно сказать, этический и эстетический протест. И мои тексты на эту тему носят эмоциональный, личный и откровенно протестный характер.

***
Свою позицію щодо мовної проблеми в Україні я викладу тут в тезовій формі.

1. Станом на сьогодні Україна фактично як мінімум двомовна. Третьою мовою може бути умовно названий українсько-російський діалект, т. зв. "суржик". який має цілий ряд варіантів, не систематизованих і не кодифікованих. Є ще декілька поширених мов, зокрема в Одеській області та Закарпатті.
Мовою міжнаціонального спілкування на території України станом на сьогодні є російська.
2. Прагнення національно мислячих українців, яких росіяни ласкаво називають "свидомитами", забезпечити українській мові більш міцні позиції в російськомовних регіонах України зрозуміле, в той же час радикалізм заяв і прагнення вирішити все ударом шаблі безглузде. Воно не веде до єдності України, а навпаки - поглиблює розкол.
3. Стійке прагнення політиків використати мовну проблему в своїх цілях огидно і заслуговує рішучого осуду. Найбільш фальшивим і злочинним виглядає пропагандистський штамп, згідно з яким Росія розв'язала війну для захисту російськомовного населення.
4. З початком війни статус російської мови в Україні не міг не змінитися з ряду причин. Сама ясна - значна частина російськомовного населення практично опинилася поза території України, хоча офіційно це не буде визнано - і правильно. Існує ще один момент - потік брехні і образ, вилитий на Україну РФ звучить російською мовою. А російська діалектизм "поребрик" стала мережевим мемом російської агресії проти України. Що ще важливо - в російськомовному середовищі прийнято зневажливе ставлення до української мови (ніякої генералізації! Ні, не серед всіх. Але - на жаль - це поширене).
5. Чи відбулося "псування" російської мови в путінській РФ? Якщо брати кращі зразки прози і поезії - ні. Якщо брати широкий пласт текстів, включаючи сентенції типу "все укросвиньи будуть знищені" або "Росія ви..ет всіх вас!", то псування вельми і вельми істотне. Звичайно, можна прикинутися, що Проханова і прісних не існує, але я регулярно знайомлюся з новими лінгвістичними шедеврами. Слід додати, що споживачі кримінальних і ментовських (знайдіть десять відмінностей) серіалів є куди численнішими за читачів кращих віршів.
6. Чи є мова ненависті складовою частиною путінської російської? Та ви тільки послухайте його промови. тепер вони видані в тритомнику, при нагоді можна буде прочитати.
7. Моя реакція на те, що відбувається емоційна і особиста. З того, що я почав перекладати на українську свої вірші та писати есеїстику, не слідує те, що я перестав бути переважно російськомовним поетом і перекладачем. Це, якщо так можна сказати, етичний і естетичний протест. І мої тексти на цю тему мають емоційний, особистий і відверто протестний характер.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив