87,5%

progenes — 09.03.2015 Колись наша вчителька приказувала як мантру "У тебе своя голова на плечах є?". Я тоді гадала, що власна голова це гарантія проти необдуманих кроків. Насправді це зовсім не так. Я з цікавістю спостерігаю аргументи росіян щодо агресії проти України. Це дуже нагадує експеримент Мілгрема. Я далеко не перша, кому це спало на думку і одна з мільйонів, що замислюється над феноменом - яким чином притомні люди продовжують вірити очевидній брехні.



Спочатку нагадаю про експеримент Мілгрема, раптом ще в інтернеті існують люди, які про нього не чули, хоч я згадувала про нього двічі.

В експерименті беруть участь три людини: експериментатор, піддослідний і актор, який вдає іншого піддослідного учня. Експериментатор дає завдання вчителю навчити учня. Якщо учень робить помилки, то вчитель б'є його струмом, тиснучи на кнопку і поступово підвищуючи напругу. Якщо учитель починає вагатись, то експериментатор підбадьорює його і той продовжує екзекуцію учня.

Учитель переконаний, що експеримент необхідний - "так треба". Він також переконаний, що він не буде нести відповідальність за наслідки. Лише 12,5% екзекуторів зупинились на напрузі 300V, коли в жертви з'явилися перші ознаки невдоволення і відповіді перестали надходити. А 87,5 % продовжили. Вам знайома ця цифра?

Насправді експеримент не про те, що людина людині вовк (хоч і про це також), а про роль самого експериментатора. Коли самого експериментатора забирали з досліду, то люди знову ставали як люди і навіть не розпочинали знущання. Це експеримент про авторитет однієї людини і схильність маси йому підкорятись.

Є керівництво країни, яке має на меті агресію. Пояснює його цілим спектром аргументів на всі смаки: геополітичні інтереси, нацисти при владі, хохли вкрали газ, за це діди воювали, інакше вони нападуть на нас, вони заборонили російську мову, захистити російськомовних, підтримати новоросію, боротися з олігархами, проти НАТО, Штатам можна, а нам ні?, зупинити майдан, вони нас ненавидять (потрібне підкреслити). Насправді тут може бути будь-який аргумент, як я вже усвідомила з історії про ГМО - від пріонів до повної загибелі живого на Землі.

Розпочинається військове втручання, а пересічний росіянин починає тиснути на кнопки з напругою, бо "так треба". Тут починається найцікавіше. Коли виникає невідповідність гаслам зверху, то не потрібно жодних методичок, аби пояснити, чому саме "так треба". Людина сама собі починає пояснювати, чому "так треба". І це зовсім не дивно. Подвійна мораль має свої еволюційні корні. Пізніші дослідження з людьми, які брали участь в експерименті, демонструють, що роль "садиста" викликала тривалу психологічну травму з наслідками 40 років після експерименту. Людям було неприємно усвідомлювати себе садистами, що знущались над жертвою "просто так". Тому ми ще почуємо багато цікавих пояснень і виправдань.

Але ми не забули, що це експеримент про авторитет однієї людини і схильність 87,5 % людей йому сліпо підкорятись. Зверніть увагу, це не зовсім рівень підтримки. Це, якщо хочете, така "людська природа", одне з небагатьох одкровень, яке ми про себе знаємо завдяки Мілгрему - готовність продовжувати насилля (вербальне або реальне), доки є авторитет, який бере на себе всю відповідальність.

При цьому тепер і у самого авторитету нема іншого виходу, крім як це продовжувати. І він продовжує: "Мы вынуждены начать работу по возврату Крыма в состав России."
Інакше принаймні частина з цих 87,5 % оговтається і спитає себе: "У тебе своя голова на плечах є?".

Тейк хоум месидж: це надовго і з цим треба навчитись жити. З цієї точки зору росіяни не є чимось унікальним і це не є проявом якоїсь особливої російської ментальності. Це особливість, яка не має ні гендерних і освітніх переваг і характерна для будь-якої групи людей. Це абсолютно нормальні звичайні люди.

Ймовірність, що хтось оговтається при наявності авторитетного експериментатора - невелика. Погрожувати, звертатись до розуму, моралі і совісті, обіцяти неминучу розплату - марно. Мілгрем фіксував моменти, коли люди і не хотіли далі тиснути, але мучались, заламували руки, страждали, але продовжували.

Велкам месидж: любі 87,5 % росіян. У вас немає іншого виходу, як тиснути на кнопки і завдавати Україні біль, підтримувати і виправдовувати російську військову агресію. Вам пояснили численими аргументами, що це так треба. Наводити їх тут в коментарях зовсім не варто. Я в курсі. І ми, і ви знайдемо сили це пережити. Все буде добре.

З цього приводу геніальний вірш геніального Іздрика

усе буде добре хоч буде непросто –
пітьма на пітьму наповзає мов хмара
для світла залишиться крихітний острів
та буде той остров у кожної пари

усе буде добре для доброго слова
для доброї думки і доброго діла
та світ буде важко почати віднова
і бога зачати із грішного тіла

усе буде добре під небом померклим
у сутінках дня і у темряві ночі
та буде непросто забути померлих
й простити гріхи материнські і отчі

усе буде добре як поміж собою
живих не ділити на свого й чужого
та буде нелегко із іскри малої
роздмухати вогник і сонце із нього

найважче на світі – і кожен це знає –
свобода у виборі власного світу
пітьми як такої насправді ж немає
це – лиш добровільна відмова від світла

і вибір такий не складніший дилеми
пройти по мосту чи зіскочити з мосту
тож я собі вірю що все недаремно
й усе буде добре.. і все буде просто..


__________________________________________________

Когда-то наша учительница приговаривала как мантру "У тебя своя голова на плечах есть?". Я тогда думала, что собственная голова это гарантия против необдуманных шагов. На самом деле это совсем не так. Я с интересом наблюдаю аргументы россиян относительно агрессии против Украины. Это очень напоминает эксперимент Милгрэма. Я далеко не первая, кому это пришло в голову и одна из миллионов, хто задумывается над феноменом - каким образом вменяемые люди продолжают верить очевидной лжи.



Сначала напомню об эксперименте Милгрэма, вдруг еще в интернете есть люди, которые о нем не слышали, хоть я и упоминала его дважда.

В эксперименте участвуют три человека: экспериментатор, испытуемый и актер, представляющий подопытного ученика. Экспериментатор дает задание учителю научить ученика. Если ученик делает ошибки, то учитель бьет его током, нажимая кнопку и постепенно повышая напряжение. Если учитель начинает колебаться, то экспериментатор подбадривает его и тот продолжает экзекуцию ученика.

Учитель убежден, что эксперимент необходим - "так надо". Он также убежден, что он не будет нести ответственность за последствия. Лишь 12,5% экзекуторов остановились на напряжении 300V, когда у жертвы появились первые признаки недовольства и ответы перестали поступать. А 87,5% продолжили. Вам знакома эта цифра?

На самом деле эксперимент не о том, что человек человеку волк (хоть об этом тоже), а о роли самого экспериментатора. Если самого экспериментатора забирали из опыта, то люди снова становились как люди и даже не начинали издевательства. Это эксперимент об авторитете одного человека и склонность массы ему подчиняться.

Есть руководство страны, имеющее целью агрессию. Объясняет его целым спектром аргументов на все вкусы: геополитические интересы, нацисты у власти, хохлы украли газ, за ​​это деды воевали, иначе они нападут на нас, они запретили русский язык, защитить русскоязычных, поддержать новороссию, бороться с олигархами, против НАТО, Штатам можно, а нам нет?, остановить майдан, они нас ненавидят (нужное подчеркнуть). На самом деле здесь может быть любой аргумент, как я уже осознала из истории о ГМО - от прионов до полной гибели живого на Земле.

Начинается военное вмешательство, а рядовой россиянин начинает давить на кнопки с напряжением, поскольку "так надо". Здесь начинается самое интересное. Когда возникает несоответствие лозунгам сверху, то не нужно никаких методичек, чтобы объяснить, почему именно "так надо". Человек сам себе начинает объяснять, почему "так надо". И это вовсе не удивительно. Двойная мораль имеет свои эволюционные корни. Более поздние исследования с людьми, которые участвовали в эксперименте, показывают, что роль "садиста" вызвала длительную психологическую травму с последствиями и 40 лет после эксперимента. Людям было неприятно осознавать себя садистами, которые издевались над жертвой "просто так". Поэтому мы еще услышим много интересных объяснений и оправданий.

Но мы не забыли, что это эксперимент об авторитете одного человека и склонность 87,5% людей ему слепо подчиняться. Обратите внимание, это не совсем уровень поддержки. Это, если хотите, такая " человеческая природа ", одно из немногих откровений, которое мы о себе знаем благодаря Милгрэму - готовность продолжать насилие (вербальное или реальное), пока есть авторитет, который берет на себя ответственность и объясняет, что так надо.

При этом у самого авторитета нет другого выхода, кроме как это продолжать. И он продолжает: "Мы вынуждены начать работу по возврату Крыма в состав России."
Иначе по крайней мере часть из этих 87,5% оправится и спросит себя: "У тебя своя голова на плечах есть?"

Тейк хоум мессидж: это надолго и с этим нужно научиться жить. С этой точки зрения россияне не являются чем-то уникальным и это также не есть проявлением какой-то особой российской ментальности. Это особенность, которая не имеет ни гендерных, ни образовательных преимуществ и характерна для любой группы людей. Это абсолютно нормальные обычные люди.

Вероятность, что кто-то придет в себя при наличии авторитетного экспериментатора - небольшая. Угрожать, взывать к разуму, морали и совести, обещать неизбежную расплату - бесполезно. Милгрэм фиксировал моменты, когда люди и не хотели дальше давить, но мучались, заламывали руки, страдали, но продолжали.

Велкам мессидж: дорогие 87,5% россиян. У вас нет другого выхода, как давить на кнопки и приносить Украине боль, поддерживать и оправдывать российскую военную агрессию. Вам объяснили многочисленными аргументами, что это так надо. Приводить их здесь в комментариях вовсе не стоит. Я в курсе. И мы, и вы найдем силы это пережить.

По этому поводу гениальный стих гениального Издрыка

усе буде добре хоч буде непросто –
пітьма на пітьму наповзає мов хмара
для світла залишиться крихітний острів
та буде той остров у кожної пари

усе буде добре для доброго слова
для доброї думки і доброго діла
та світ буде важко почати віднова
і бога зачати із грішного тіла

усе буде добре під небом померклим
у сутінках дня і у темряві ночі
та буде непросто забути померлих
й простити гріхи материнські і отчі

усе буде добре як поміж собою
живих не ділити на свого й чужого
та буде нелегко із іскри малої
роздмухати вогник і сонце із нього

найважче на світі – і кожен це знає –
свобода у виборі власного світу
пітьми як такої насправді ж немає
це – лиш добровільна відмова від світла

і вибір такий не складніший дилеми
пройти по мосту чи зіскочити з мосту
тож я собі вірю що все недаремно
й усе буде добре.. і все буде просто..


И мой корявый малолитературный перевод близко к тексту.

все будет прекрасно хоть не просто -
мгла на мглу наползает как мара
для света останется лишь крохотный остров
и будет тот остров для каждой пары

все будет прекрасно для доброго слова
для мысли хорошей и доброго дела
и мир будет трудно начать сызнова
и бога зачать с грешного тела

все будет прекрасно под небом померкшим
в сумерках дня и в мрачности ночи
и будет непросто забыть умерших
грехи простить материнские и отчи

все будет прекрасно как между собой
живых не делить на своих и чужого
и будет непросто из искры малой
раздуть огонек и солнце из него

сложнейшее в мире - и всяк это знает -
свобода в выборе личного места
тьмы таковой вообще не бывает
это - лишь добровольный отказ от света

и выбор такой не сложнее вопроса
пройти по мосту или спрыгнуть с моста
и я себе верю что все не напрасно
все будет прекрасно .. и все будет просто ..

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив