1+1

philosofff — 14.11.2010 Ті, хто мене знає, зазвичай в курсі, що темі міжстатевих стосунків (в широкому сенсі цього слова, а не тільки в постільному) в моєму горизонті цінностей місця відведено дуже небагато. Спробую пояснити, чому.

Маючи деякий досвід і претендуючи на те, аби не бути тільки теоретиком, скажу, що дійшов до певних висновків щодо цього питання.

1. Так зване "кохання" вбиває в людях особистість. Певно, ви помічали також, що "любимо" ми хоч і різних людей протягом свого життя, але приблизно однаково. Всі наші "кохання" - схожі як дві краплини води. Закохані традиційно називають одне одного схожими словами. Однаково дивляться, однаково поводяться.

2. Все це тому, що в такі періоди ми як індивіди поступаємося тому, що зветься в нас словом "рід". Для кожного з нас він є одним. І називається - "людина". Рід не цікавиться одиничним - це протилежність до особистісного існування. У моменти "закоханості" рід заволодіває людиною і це справді можна назвати одержимістю.

3. Велика ілюзія думати, що міжстатева любов виділяє нас в очах закоханої в нас людини з-поміж інших людей. Виділяється в цей час лише одне - наші родові ознаки, які підходять для продовження самого роду.

4. Людина давно навчилася обманювати рід (або ж спільну для нас природу), це правда. Вона отримує задоволення від статевого спілкування (знову ж в широкому сенсі слова), часто при цьому не продовжуючи свій рід. Але механізм в цілому працює так само, як і у тварин, лише остання фаза процесу знімається як не бажана.

5. Є значно більш цікаві види кохання, які нічого спільного не мають зі статтю. Як нічого спільного зі статтю не має особистість сама по собі. Як ми не ототожнюємо себе із волоссям, яке щойно з нас зістригли, так за достатнього бажання ми можемо ставитися до своєї статі або роду. 

6. Втім, від волосся мало хто відмовляється, якщо воно добре підстрижене. Так само можна раціонально ставитися до свої статі, правильно її тематизуючи і не чекаючи від неї більшого, ніж вона може дати.

7. Ображатися на мужиків, що "вони всі козли", а на жінок за те, що "всі вони однаково гулящі" - все одно, що ображатися на сніг за білий колір. Рід на те і рід, щоби бути спільним для кожного з нас.

8. Веду я це все до того, що ми значно вищі того, що ми називаємо своєю статтю. Рід - лише необхідна умова нашої появи на цей світ і появи наших нащадків. Але якщо на цьому зупинятися, то потреби для виникнення свідомості серед живих істот не спостерігається.

9. (Аби не подумали, шо я сноб) Рід - це прекрасна річ. На своєму місці. Просто не варто очікувати від конвейєра на заводі душевного ставлення. Хоча ж, кажуть, що Герні Форд чогось досяг у цьому плані :)

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив