в голові деренчить
petro_o — 04.03.2011 Вчора в офісі від мене шарахалися, оминали - боялися заразитися. Дехто навіть закидав, мовляв, давай-давай - пий свій час з імбиром. А воно навіть і краще, що близько не підходили, і в кабінеті лишили одного - ніхто не заважав, ніяких балачок. Із сьомої ранку уже сидів за компом. До третьої практично все зробив (добре, що був запас). І сьогодні цілий день арбайтав, але вже з дому... Зараз на гальмах - в голові аж деренчить. Але не про роботу мова.Коротше, у понеділок-вівторок був у повному відпаді - температура 38 і ні туди, ні сюди, ще й голос зовсім щез. У середу - зашипів, як змій - запорозький змій. Сьогодні вже майже герой. Але ще кволий герой
Лікарняних у нас нема. Хворію за свій рахунок, і <�за свій рахунок> ще й всю роботу зробив. Майстер-клас!
А оце була б у мене жінка...
Хоч похворів би по-людськи. Лежав би собі у ліжку і вередував... А вона б порхала довкола турботливо з медом і малиновим варенням.
Ой, живуть же люди!
Добре, трохи помріяв, і годі! Треба заварити чай з імбиром. Може, ще виживу і послужу
|
</> |