Україна, Мазепа і метафори

paranoidelle — 16.11.2010            Фольклор – духовний скарб народу. Але окрім щедрівок-колядок, обрядових та лірично-епічних пісень є ще й пісні, що мають лірико-громадянський зміст та сповнені «надзвичайно сильнім патріотичним почуттям». І так його вже витягують із тих рядків, такі прям аргументи наводять переконливі, що аж якось прям моторошно. Ось наприклад стаття з підручника про одну таку народну пісню.
            В декількох словах про сюжет пісні. Жила собі така одна чайка, не проста чайка, не морська, а степова. І от коли прийшов час виводити на цей брєнний світ послід, то вивела вона його «при битій дорозі». Бо дурна була. Та й де там у тому пташиному черепочку тих мізків візьметься. А дорога вона для того щоб ходити. І от шли собі чумаки і забрали «чаєнят».
Далі наведені рядки з пісні:
                                                       А чаєчка в`ється, об дорогу б`ється,
                                                       К сирій землі припадає, чумаків благає
            Потім автор пояснює тлумачне значення змісту пісні, про те як Україна страждає через нещасливу долю своїх блудних синів, що загубилися по далеких чужих краях. Сини ті давно знайшли собі місцину де «своя дупа в теплі» та й так там і залишилися, бо вдома треба це тепло ще будувати і налагоджувати. А наївна батьківщина, не маючи звістки про них, думає що загинули. І ниє десятиріччами сама собі под носа, про те як жеж це тяжко, дітей губити. Бо навіщо думати де гніздо облаштовувати, де дітей народжувати і як виховувати. Можна було і більш вдале порівняння придумати, але то таке. Яке придумали, таке й до історії увійшло.
            Але на поясненнях автор статті не зупиняється і потік його свідомості підводить нас до іншого прикладу, що, мабуть, мав підкріпити ставлення автора до змісту пісні та її настрою. Нам пропонують рядки про морську чайку з пісні, що була написана І. Мазепою:

                                                        Киги! Киги!
                                                        Злетівши в гору
                                                        Прийшлось втопитись
                                                        В Чорному морю!..
                                                       Киги!..
            Тобто, сучасній дитині, що вивчає українську літературу, у разі важкої втрати пропонується закінчити життя самогубством. Занудство і паскудство.
            Багато краще було б, якби кожен, хто пише твори і підручники, викладає такі тонкі матерії як, наприклад, література, де треба дуже обережно і уважно ставитись до значення кожного слова, хоча б на мить замислювався над кореневим змістом того, що вийшло з-під його пера. Тоді, може, і сини матері-України замість того, щоб втікати від труднощів шукалиб їх вирішення на рідній землі.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив