розумне, добре, вічне
yusmal — 28.04.2011 Вчора мене попросили підтримати акцію по бездомних собаках, мол, ми люди, маємо бути гуманними. Собаки не винні, що ми люди, а вбивство - не метод, що в цивілізованих країнах такого нема... Я відмовилась.Не тому, що не люблю собак. А тому, що люблю дітей. От, буквально днями читала про погризене личко півторарічної дитини, там дитина собі йшла, мама за нею, а собака вистрибнула з-за кущів і вчепилась в личко. Сказ, токсоплазмоз, шрами, наявність трупної отрути на зубах... що я ще не перерахувала? Личко повністю порване і це не все життя. Добре, що хоч не на смерть. Т-т-т. Бо результатів по сказу ще нема.
Да, ми люди. Да, собаки не винні, що ми люди, а ми не винні, що вони собаки. Притулок, два, три, десять, сто не вирішать проблеми, бо реально тих собах в нас тисячі, десятки тисяч, вони тікаються, злигаються і плодяться, знаходячи засоби до існування на людських помийниках. Виявляючи псевдогуманізм, ми підставляємо життя інших собак, котів під небезпеку, наражаємо на ризик життя дітей і дорослих. Одна хвора тварина - це смерть десяти здорових.
Я вклоняюсь перед діяльністю волонтерів, які максимально роблять життя тих собак не таким безнадійним, але.
В нас у дворі, в луцькому дворі, я маю на увазі, зараз бігає 12 кобелів розміру середньої вівчарки і тічна сука. Вчора я бачила, як вони бігли за дитиною на вєліку, весело погризаючи її за ногу.
Так що думка в мене з цього приводу одна. Собак, як і все пухнасте, я люблю. Але ситуація в Україні вийшла з-під контролю. Допоможе тільки самі розумієте.
От така моя думка.
Для апологетів.
Ця дитина може померти (т-т-т) від сказу. І вона отримала вже всі уколи протисказової терапії. Їй півтора роки і на все життя спотворене личко.
а ше ото отут, прикольненький срач лучан з приводу http://www.volynnews.com/news/city/v_lutsku_bezdomna_sobaka_pokusala_pivtorarichnu_dytynu_foto/