про морально-психологічний стан української творчої нтіліґенції

polar_bird — 16.01.2013 Для привернення уваги - ось вам Сашко Лірник із його коронним аргументом



А ось передісторія. Санін зняв фільм про розстріляних кобзарів. Купа сайтів передрукували практично ідентичний текст.

Картина розповідає про події 1930-х років, драматичні часи індустріалізації, колективізації, Голодомору та знищення інтелігенції. Зокрема, у сюжет увійшов реальний факт 1934 року, коли всіх кобзарів і лірників етнографічна комісія Академії наук УРСР запросила на з'їзд до Харкова з нагоди Республіканської олімпіади міста і села. Насправді ж більш ніж 200 музикантів завезли до лісу, де розстріляли.

Тим часом Вікіпедія нарахувала всього 82 бандуристи, зниклі за більшовицької влади. Тобто, не на сумнозвісному з'їзді, а взагалі, в усіх репресіях включно з Голодомором. Дивно, правда?

Етнографічна комісія (ліквідована ще в 1933 році) буцімто запрошує аж 200 кобзарів - і вони зникають. Навіть сліду нема. Цікаво ж знайти правду, попитати людей знаючих. Але виявилось, що замість пояснити - вони реагують більш ніж гостро.





Ось така в нас нтіліґенція, ось таке в неї ставлення до людей, що хочуть дізнатися правду. Чи дивно що в такого народу президент - Янукович?..

ПС. ось ще один штришок до портрету



ППС. щойно помітив, що фейсбук згорнув коментар з анекдотом. а анекдот такий:

"В робітничому клубі - лекція про будівництво соціалізму. Лектор: "За останні роки в нашому місті коло мосту збудовано десять нових багатоповерхових будинків для пролетарів!" Робітник: "Я щодня ходжу через міст, бачу там тільки кілька старих бараків..." Лектор: "А ви, товаришу, менше дивіться. ГАЗЕТИ ЧИТАТИ ТРЕБА!"

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив