Політична непослідовність та "флюгерство" письменника Юрія Андруховича.

топ 100 блогов nazavzhdy — 17.11.2013 Політична непослідовність та флюгерство письменника Юрія Андруховича.

Кілька днів тому Юрій Андрухович на сайті ТСН написав статтю-допис: З цими? Та не дуже хотілось.

Стаття починається так:
«Протягом останніх кількох місяців вони старанно і незграбно вдавали, ніби вони нас до неї, до Європи, ведуть. Інша справа – яке лайно вийшло б із цього блага. Слава Богу, що не вийшло нічого».

Закінчується так:
«І не лицемірне підписання якоїсь там угоди вирішить нашу долю, а ми самі її вирішимо. У нас із Європою ціла вічність попереду. Лиш тільки усунемо цю братву від влади – в наступні п'ять хвилин нас уже й запросять. Причому не в якусь асоціацію, а повноправно, як слід. Але цього, як кажуть у казках, треба дуже сильно захотіти. А ще непогано було б, якби "їх" ми туди із собою таки не взяли».

Стаття потрапила в рубрику «Вибір редакції». Сам сайт належить другу(зям) Медведчука. Так що - правильний вибір редакції.

Взагалі, мало письменників, які справді знаються на всіх політичних тонкощах. Мало таких. Та й не повинні знатись.
Щоправда, відомий письменник – публічна особа – і повинен розуміти, що його слова мають незрівнянно більшу вагу, ніж навіть слова політиків, дипломатів… Схоже, цього Ю. Андрухович так і не зрозумів. Або не хоче розуміти.

Дивно читати та чути від Андруховича нерозуміння значення угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС. Навіть якщо він її не читав і геть не розуміє. Але він прекрасно розуміє гальмом проти чого є ця угода. Не може не розуміти.
Тим більше, дивно читати неадекват-нерозуміння від людини, яка, здається, в 2009 році стала одним із підписантів звернення української інтелігенції до країн-гарантів, в якому закликали ЄС забезпечити реальні гарантії безпеки України. Тоді Ю. Андрухович все чітко пояснював, що після агресії путінського режиму проти Грузії, після численних заяв-погроз та провокацій неодмінно потрібно заручитись підтримкою країн-гарантів та ЄС.
Чому ж тоді тепер така забудькуватість і повний неадекват зі сторони «живого класика»? Як ще пояснити його вираз «підписання якоїсь там угоди»??? Чи може за ці кілька років режим в Москві змінився настільки, що ніяких агресивних планів по відновленню імперії вже не виношує?

Ще читаємо таке:
«Лиш тільки усунемо цю братву від влади – в наступні п'ять хвилин нас уже й запросять. Причому не в якусь асоціацію, а повноправно, як слід.

Це взагалі щось дитячо-захмарне… якесь відверто дитяче сприйняття дійсності. Чи як ще можна назвати? Не може ж доросла, освічена людина думати, що одразу запросять стати повноправним членом ЄС – без «якихось там асоціацій» та усіляких дорожних карт. Не може!

А можливо все-таки може?

Читаємо уривок з інтерв'ю Ю. Андруховича журналу «Главред», 02.01.10.


Ю.А.: Ну, власне, своєю унікальністю. Можливо, той цивілізаційний розлам, на якому нас сподобило жити? Ми ж насправді ще діти, жахливо молода інфантильна спільнота – навіть не нація ще, а якесь таке випадкове населення з дитсадківськими уявленнями про навколишній світ. І цим ми можемо бути цікаві…


Справді, точніше не скажеш. Черговий допис Андруховича – підтвердження "інфантильності та дитсадківськими уявленнями про навколишній світ".

Політична непослідовність та флюгерство письменника Юрія Андруховича.

Далі ще раз процитуємо Ю. Андруховича з його нового допису:
І не лицемірне підписання якоїсь там угоди вирішить нашу долю, а ми самі її вирішимо.
http://tsn.ua/analitika/z-cimi-ta-ne-duzhe-y-hotilosya-319829.html?fb_action_ids=589562641111445&fb_action_types=og.recommends&fb_ref=fb-btm-btn

«Ми самі її вирішимо!» - заявляє самовпевнено та переконано письменник Ю. Андрухович.
З приводу «ми» та особисто Андруховича маю великі сумніви, що він щось може вирішити, оцінити або бути послідовним хоча б своїх оцінках з приводу головних подій та осіб.

Ось один приклад, як сам Андрухович орієнтується в українській політиці та відверто «плаває» в ній, як в Дніпрі, змінюючи свою позицію щодо надважливих для країни угод та щодо окремих осіб. Повна непослідовність та флюгерство!
Візьмемо на прикладі одного з лідерів української опозиції – Юлії Володимирівни Тимошенко.
Ось якої думки про неї був Андрухович в часи, коли вона перебувала на посаді Прем'єр-міністра та лідера провладної Коаліції, і якої він про неї думки тепер.

Уривок з інтерв’ю Юрія Андруховича «Spiegel Online», яке він дав у грудні 2008 року.
"Вона (Юлія Тимошенко) ненаситна до влади, лицемірка й погана провінційна актриса, але, на жаль, її гра має успіх, через чого Україна має більше хаосу, ніж демократії", - заявив Юрій Андрухович в інтерв'ю німецькому виданню Spiegel Online, додавши, що Тимошенко ніколи не довіряв.

http://ua.korrespondent.net/showbiz/694659-andruhovich-nazvav-timoshenko-nenasitnoyu-do-vladi-licemirkoyu

Читаємо ще один уривок з інтерв'ю Ю. Андруховича журналу «Главред», за 2 січня 2010 року.

Питання: Європа змінила своє ставлення до України, ми не отримали навіть асоціації з ЄС. Ви багато подорожуєте. Чи не доводиться зараз виправдовуватись за свою країну?

Ю.А.:
Розберімось з вашим твердженням про те, що «Європа змінила своє ставлення до нас». Ви справді відчули колись якесь особливо тепле ставлення? Я – ні. Я в Європі (Західній) почуваюсь як удома. Але ніколи й ніде не відчував там якоїсь особливої любові саме до українців. Тобто нами там просто не переймаються – і окей. Так і має бути. От росіяни занадто нами перейняті, вони нас так люблять, що це дуже небезпечно. А в Європі про нас особливо не турбуються – і це добре. Будемо гідні Європи – приєднаємося до неї, ніхто нас у цьому не зможе зупинити. Але – давайте відверто: як може претендувати на «асоціацію з ЄС» країна, де голова парламенту – співучасник розправи над журналістом? Найімовірніший переможець президентських виборів – примітивний недорікуватий дядько з кримінальним минулим? Його найближча суперниця – дешева брехуха з диктаторською хваткою? Навіщо Європі все це добро? От поки ми в Україні всіх цих лідерів не зробимо аутсайдерами, нас Європа не розумітиме. І відмежовуватиметься від нас санітарним кордоном. І я ніколи за них не виправдовуватимусь…


Політична непослідовність та флюгерство письменника Юрія Андруховича.

А це вже весна 2011 року.

Андрухович цілував Тимошенко та підписав їй книгу (ФОТО).

Виявляється, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко поважає творчість письменника Юрія Андруховича. Вчора на його спільному з гуртом Karbido концерті Юлія Володимирівна сиділа в першому ряду. Подалі від сцени творчим вечором насолоджувався Петро Порошенко. Його фонд фінансово потримав Андруховича та Karbido, які після Києва вирушають зі своїми концертами у Вінницю, Хмельницький, Тернопіль та Львів. До речі, на концерт ЮВТ прийшла з книжкою, яку письменник підписав так: «Юлії Володімірівні, з пошани». Треба сказати, Андрухович явно був радий бачити колишнього прем’єра у себе на концерті. Та і Юлія Володимирівна, тут же написала в Twitter про свої враження: Щойно із задоволеням побувала на проекті «патріарха» Андруховича та гурту Karbido. Дякую, пане Юрію! І ще – брати автограф цікавіше, ніж давати ».


Політична непослідовність та флюгерство письменника Юрія Андруховича.

Отже, або у 2008-10 роках Ю. Андрухович помилявся чи свідомо казав неправду щодо Ю. Тимошенко, або у 2011 році він нещирий, чи дізнався щось таке, про що не знав раніше? Одне з двох.
Я ж не думаю, що все визначається та пояснюється спонсорством зі сторони шановного Петра Порошенка - соратника Юлії Володимирівни.

Чи можливо, справді, Ю. Андрухович майже нічого не розуміє в політиці? Бо як він сам писав, що бере інформацію з кількох сайтів: УП, Майдан, Обком, УНІАН. Мабуть, саме вони й формують його уявлення про реальність…

Але все одно – щось не те. Як тоді пояснити яскраво виражену непослідовність та флюгерство?
Адже в 2008-09 році прекрасно розумів значення захисту та гарантій від експансії Путіна зі сторони ЄС, підписував листи інтелігенції, а тепер пише про «якусь угоду»
У 2008-10 роках вважав Юлію Тимошенко «ненаситною до влади, лицеміркою й поганою провінційною актрисою, а також брехухою, схильною до диктатури», а тепер цілується та «з пошаною». Це важко зрозуміти (для мене). Адже він не є політиком-депутатом і не збирається балотуватись в Раду, як інші політики, яким для того, щоб потрапити у партійний список – потрібно брехати та проявляти лояльність, бути нещирими. То навіщо тоді?
Відповідь: «ще не подорослішав» - ніяка не відповідь. Бо ніякої «вічності у нас з Європою попереду" - немає!!! І він (письменник Юрій Андрухович) це прекрасно розуміє.

Політична непослідовність та флюгерство письменника Юрія Андруховича.

Оставить комментарий



Архив записей в блогах:
© REUTERS/Mike Blake 06.08.2012, Великобритания | Россиянка Алия Мустафина завоевала золото олимпийского турнира по спортивной гимнастике в упражнении на брусьях с результатом 16.133 баллов. Это пятая золотая медаль в копилке российской сборной на Играх в ...
Креативный класс – это художники и поэты, хипстеры и дизайнеры, завсегдатаи модных кафе и гламурных бутиков, журналисты и пейсатели. Короче все те люди, геи и демократические журналисты, которые заняты интеллектуальным трудом: творцы и властители дум для которых приоритетом является борьб ...
Ну если с выставки и пока в единственном экземпляре, то надеюсь что может сгодится? 22 мая на 16-й Международной выставке высоких технологий в Пекине (CHITEC) представлен противопожарный танк. Особо больших подробностей нет: в качестве средства пожаротушения используется ...
Тут у наших соседей с новенькими поездами "Хундай" массовые проблемы начались. "Скоростной поезд Hyundai «Интерсити» №149-150, следующий по маршруту Донецк-Киев, несколько часов стоял в поле между Донецком и Харьковом. По сообщениям пассажиров, в ...
Дочитываю очередной сборник писем и дневников АБС. Лейтмотив чуть ли не большинства писем - обсуждение дат очередной встречи, чтобы наконец собраться вместе в Бологом, в кафе "У Бори и Аркаши", да поработать всласть; выбивание путевок в Дома ...