Олесь Бузина: Пал памятник халтуре

ukraine_russia — 01.03.2010 ВОТ ЄТО ДОЛЖНО И РУССКИМ И УКРИНЦА ПОНРАВИТЬСЯ

креатив от chornogora на тему фарионщины)



А вот такое вдохновило. Энтузиасты из ВО Свобода расшифровали встречу Фарион с львовскими детишками и снабдили своими комментариями. Сценка примерно такая:

«А Ти як називаєшся?» – «Віка» – «Себто Вікторія. А Ти як називаєшся?» – «Параска!» – «Яка ж Ти красуня!». Мовознавець жартівливо звертається до малюків: «Ніколи не будь Парашей, Парасю. Бо якщо ти станеш Парашей, то це так називається місце, де випорожнюються деякі народності, що не знають культури цивілізації!»

Ірина Фаріон далі знайомиться з дітьми. «А як називаєшся Ти, хлопчику?» – «Марко». Мовознавець сплескує руками: «Боже, яка краса неймовірна! Марко, дай я тобі ручку потисну. Як тебе гарно назвали!» Котрийсь з хлопчиків називає ім’я Джульбарс. Вихователька пояснює, що це наш гість з Північної Осетії. «От бачите дітки, як це важливо, – каже Ірина Фаріон. – Хлопчик спустився до нас з гір, назвав своє ім’я і ми відразу зрозуміли, що він не українець. Як це важливо – приїздити в Україну і зберігати свою автентичність. А він тут буде завжди з нами?», – запитує у виховательки. «Ну. Принаймні зараз так». Ірина Фаріон жваво цікавиться хлопчиком з Кавказу. З’ясовується, хлоп’ятко вже знає декотрі українські слова. «Рефріджератор» – впевнено каже горбоносий малюк. «Моє янголятко. А у нас дехто 50 років живе в Україні і української мови так і не знає», – каже Ірина Фаріон і продовжує:

«А як Ти називаєшся, дитино?» – «Юрчик» – «Яка краса. Юрчик–огурчик! А Ти?» – «Адольфчик» – «Файний хлопчик–Адольфчик. А як Ти називаєшся?» – «Левко!» – «Яке ж Ти чарівнятко! А Ти як називаєшся?» – «Свєта!»

«Діточки, мабуть, українську дівчинку звуть Світланка, а не Свєта? Як вам більше подобається – Світланка чи Свєта?» – запитує мовознавець.

Дітлахи хором: «Свєєєєєта!!!»

«Катастрофа! Катастрофа!» – Ірина Фаріон жартівливо сплескує руками і просить дівчинку: «А скажи–но: «Свєта»! – «Свєта!» – «Три рубля і раздєта! Гагага! А скажи «Маша!» – «Маша»! – «Три рубля – і наша! Отак, діточки, потворно жартують там, де оті Маши і Свєти живуть, а не українські дівчинки Марічки та Світланки, які вбралися сьогодні у такі красиві віночки на свято рідної мови, щоб всі розуміли – вони маленькі україночки!, – обережно, щоб не торкатися психіки, пояснює педагог. – А про дівчат, які чомусь називаються «Свєти» таку історію розказують. Грузинський хлопчик (а грузини це такі волохаті люди, які, от як і Джульбарсик, що не забув якого він роду–племені, живуть у горах) приходить до дому і питається в нені: «Мамо, а можна я буду спать со свєтом!» – «Звісно можна, синку!» – каже мама. «Свєтом, заходьі!» – каже цей схожий на волохату гірську мавпу хлопчик. Чому ж він розмовляє не рідною мовою, якою співала йому колисанки стара зморшкувата матуся? Тому що його мова – покруч і суржик, як і в тих Маш–Свєт–Параш, яким треба їхати туди, де ці параши й знаходяться у великій кількості!»

Гельман Павловський, що стояв біля оператора, затягнувся з грубезної сигари і на знак схвалення підняв великий волохатий палець: «Снято!»

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив