Метелик Хофстандера, Гєна і ЛСД

faina_kaplan — 19.03.2012 Є такий графік чи мапа чи як його назвать, шо в фізиці і математиці називається Метеликом Хофстандера, в народі називається Матрицею, в філософії називається Абсолютом, а забобонна людина може назвать Божествіним. Якшо  придивиця, то несложно замітить, шо малюнок має, так називаєме, рекурсивне зображення. В народі таку побудову часто називають фракталом, но як видно, тут зображення ускладнене ше і викривленнями: мeтелика заносе то в один бік, то в інший, його плюще, розтягує і шо тіки з ним не проїсходе, но він зберіга узнаваєму форму метелика.

Якшо, допустім, Гєна, которий в курсі рекурсивної парадігми, захоче обяснить посторонній людині як імено побудовано зображення на цьому малюнку чи графіку, то це буде звучать так:
- Tа дуже просто: графік копірує сам себе до безкінечності.
- Шо він імено копірує? - спита постороння людина.
- Себе! Ти шо дібіл? Я ж кажу, шо сам себе копірує.
- А де вiн вобще взявся тоді?
- Ти полностю глухий? Я ж кажу, шо він образовався шляхом самокопіювання.
Оцей діалог тоже приклад рекурсива. Гєна не поніма, шо постороння людина намагається ввести у діалог категорію часу: "Як це, сам себе копіює? З чого воно все почалося?" Бо Гєна отримав правильно підібрану дозу ЛСД і він забувся, як працює категорія часу.

Простєйший приклад рекурсива чи самопосилання, шо ви його вже сто раз чули на вроках історії, коли вивчали парадокси Зенона в шостому класі: "Оце реченя - брехня!"

Зовнішній вигляд рекурсивного зображення обяснить проще простого: уяви собі  - от не можу я втриматись шо б у научну викладку не втягнуть Віктора Фйодоровича чи іншого Міколу Яновіча, на них так вдобно пояснить все суще, бо вони і є природа, - короче, уяви Віктора Фйодоровича, шо трима ікону, шо на ній зображено Віктора Фйодоровича, шо трима ікону, шо на ній зображено Віктора Фйодоровича, шо трима ікону, шо на ній зображено Віктора Фйодоровича, шо трима ікону, шо на ній зображено Віктора Фйодоровича, шо трима ікону...
Постороння людина може сказать: “Понятно, у Віктора Фйодоровича є початок, но кінця немає.”  I ця людина буде полностю не права, бо якшо одійти на певну відстань од, казалось би, справжнього Віктора Фйодоровича, то можна побачить, шо він - намальований на огромній іконі, а в руках трима обратно ікону, шо на ній зображено самі знаєте шо.  А якшо від'їхать на автобусі від цієї огромної ікони на безопасну відстань, то можна побачить, шо її тоже в свою чергу трима огромна волосата рука самі понімаєте кого. І нема ніякої безопасної відстані, бо Віктор Фйодорович не має початку або кінця.

Возращаючись до метелика Хофстандера, шо воно таке і чого його називають матрицею. Метелик представля собой карту енергетичнoгo спектрa електрона, обмеженoгo до дво-вимірногo просторa за допомогою перпендикулярного магнітного поля. Якшо тобі не понятне попереднє речення, то плюнь, потому шо тобі достаточно знать, шо з електронів побудована матерія, а енергетичні пояса електрона - це позиції, які Природа /Матриця /Божествіне/Абсолют розріша йому занімать. Позицій є безкінечне множество, но природа розріша занімать тільки де-якi з них, грубо говоря, імено тому ми маємо достаточно огранічені стани матерії: жидкось, кристал, газ, аморфность. На місцях позицій, шо їх не розрішається занімать, ти бачиш пусті місця в формі крил метелика.  Тоїсь, у метелику зашифровані усі свойства матерії, шо з неї зроблено Всесвіт, а рекурсивний характер метелика і його самовідтворення вказують на працьовитість і незакомплексованість тварюки.

Постороня людина скаже: "Ну й добре, шо розібралися в пользу науки. Тепер вчоним стане багато чого понятно і вони винайдуть ліки від усього і ше багато корисного." І наскоко ця людина буде обратно не права. Ми ж їй забулися сказать, шо та схема показала возможні енергетичні пояса електрона в ідеальних умовах, коли на електрона не вліяють ніяки інші частки. Це невозможно в природі, бо, як ізвєсно, існує туєва хуча інших часток, шо їх невозможно ізолювать від електрона.

Для прикладу, ось як движеця електрон із пункта А в пункт Б  в ідеальних умовах: Якшо до цього електрона запустить хоча б ше пару часток: його античастку - позитрон і ше фотон (ф), шо не має античастки і сам собі античастка, то природа руха із пункта А в пункт Б вопще преобразиться в полностю самошечий хаос:

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив