Канадський волонтер, який розмовляє українською мовою

stanislav_ab — 09.02.2010

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будьласка коментуйте тут. Вважайте, що подкасти і скайпкасти можна слухати лише на UkieTalks.com

Я залишав Олімпійське містечко в гірському Вістлері учора о 23-й годині. Закінчувався мій 3-й день волонтерства, я йшов до автобуса по притрушеній гравієм асфальтовій стежці повз високі вікна свіжезбудованих з трикутними дахами олімпійських палаців. Чартерний автобус мав вивезти мене звідси, за декілька кілець охорони, за сто тридцять кілометрів назад – в місто Ванкувер. Ось у вікні Інтернет кафе я бачу світловолосу дівчину в жовто-блакитній формі: її облаччя підсвічується світлом монітору, вона зосереджено схилилася над клавіатурою і набирає якийсь текст. Йду стежкою далі… Ось хлопці з польської команди хутко зтягають свої червоно-білі куртки біля більярдного столу де на них з киями в руках вже чекають хлопці і дівчата з української збірної. Коли вони закінчать грати, то повернуться до своїх таунхаузів за якихось три хвилини. До моєї ж домівки треба довго їхати автобусом, а потім авто – загалом дві години…

Загалом українська делегація на Зимову Олімпіаду 2010 налічує 47 атлетів, плюс тренери, медики, адміністрація – доволі чисельна компанія. Поки що не всі спортсмени долетіли до Ванкувера, але ті українці, що прилетіли вже зараз виділяються в Олімпійському містечку чисельністю. Я підрахував, що з 82-х команд українська 12-та по числу спортсменів. Але зараз, до початку Олімпіади (офіційне відкриття Ігор у пятницю) ще більше ніж самих спортсменів в містечку помітно нас – workforces, тобто працівників містечка. Десяток різних кольорів лише уніформа у волонтерів – волонтери охорони, тех. підтримки, транспорту, готельного сервісу, Плюс професійні охоронці, технарі, транспортники, .. і кожен підрозділ також одягнутий у своїй уніформі. І професіонали, і волонтери приїхали з усього світу. Зі мною крім канадців працюють зосереджений голандець Ервін , бойова італійка Джермана, завжди у веселому гуморі англієць Джон. Ну і канадці: електронщик з Вініпегу, водії з Квебеку, але більшість як і я, місцеві.

«Ти, Стан, кажуть з України?» питає мене хтось у одному з гамірних, нашпигованих моніторами і стаканчиками кави, вагончиків тех. підтримки. «Де вас розмістили?» І я пояснюю, що хоча у мене український акцент, живу я в Ванкувері. «Багато українських атлетів! Певно зимові види спорту популярні в Україні?» І я розповідаю, що північ України продувається континентальними вітрами і клімат там так само прохолодний як і в канадських Преріях, а на півдні України клімат м’який, так само як і тут в Британській Колумбії.

І справді, українські атлети дуже помітні цими днями в олімпійському містечку. Найперше тому, що ще далеко не всі національні делегації прилетіли і деякі будинки стоять порожніми. По-друге, українська форма, особливо верхній одяг, дійсно вийшла якоюсь ефектною і гарно запамятовується візуально. Поруч з українцями живуть шведи, і хоча кольори майже ті самі, але увесь визерунок це три жовті корони спереду і рублене Sweden на спині. На українському прогулянковому костюмі плететься жовтий плющ спереду і стилізована під тризуб лілія на спині разом з UKRAINE – Україна. При цьому досить гармонійний дизайн і якісна вишивка. З французами, їх хатинки з величезними прапорами триколорами також поруч з українськими, зовсім не переплутаєш – і кольрои різні і форма у французів просто аскетичного крою. Цікаво підійшли до крою своєї форми словени. «Нас плутали на Олімпіадах з словаками. Словакія – Словенія… Тому цього року ми намалювали на формі ось так sLOVEnia. Нехай бачать, що в нашому імені англійською є слово «любов», а у словаків немає» – так пояснили мені в адміністративному вагончику словенської делегації, і ще навчили говорити «допобачення» словенською: «адьйо», це після того, як я здивував їх своїм вмінням не лише налагоджувати їх компютерери, а й правильно читати словенські слова: omrezje (мережа), lastnosti (налаштування)…

Дуже багато спортсменів відверто хвилюються, ходять напруженими і зосередженими. На спортсменів з Team Canada приємно подивитися – відкриті, усміхнені, привітні, заводять все селище катаючись в червоній уніформі на червоних електро велосипедах і навіть дають покататися волонтерам. Я тільки сподіваюся, що ця розслабленість зникне під час змагань. “Believe” – “Віримо” – такі ролики крутить канадське ТБ на підтримку своєї команди.

В українському адміністративному вагончику в самому центрі величезний український прапор з підписом президента, а по периметру тематичні малюнки українських дітей. Головна в українському адміністративному вагончику пані Ніна (я, на свій сором, навіть не знаю її призвище). Вона щедро написала мені цілі дві пригоршні українських сувенірних значків, які серед технічного персоналу тут на вагу золота. Мене ця традиція олімпійських технарів обвішуватися значками різних країн якось не зачіпає, тому всі значки я щедро роздав у нашому вагончику, після чого українська делегація тут стала не лише знаною, а й улюбленою :-) Також я познайомився з декількома українськими спортсменами, які приємно здивували мене вільним обходженням з компютерами, а й загальним ентузіазмом до електроніки. Щоправда їх нотбуки з суцільно кириличною ОС викликали у мене ще більший культурний шок, ніж картини Марка Шагала в галереї на вулиці Grenville… Перші декілька секунд я клипав очима не сприймаючи, що операційна система може бути настільки кириличною :-) Що несподівано підтвердило мені самому, що я вже дійсно ніщо інше, як «канадський волонтер, який розмовляє українською мовою».

«Подивіться, це Пандора!» – вигукнув я в перший день, коли високий чартерний автобус віз нас волонтерів знаменитою мальовничною дорогою Sea To Sky (Море-До-Гір) між горами узберіжжя Заливу Левів вкритими вічно зеленими дорщовими лісами за які чіплялися швидкі тихоокеанські хмари. Я збирався записувати свої подкасти просто по дорозі з чартерного автобусу… Але краєвид за вікном настільки казковий, що насправді не відірвати очей. А по дорозі назад я занадто виснажений. Буду сподіватися, що одного дня пійде дощ або краєвид закриє туманом і тоді я запишу подкаст. А поки що, вибачайте. «Бачили б ви зараз ваші обличча» – памятаєте цей момент з фільму «Аватар»?

ПС. Поважаючи вимоги організаторів Олімпіади я не викладаю ніяких фото, ніяких інтерв’ю і “тонких” подробиць до дня офіційного закриття Олімпіади. Вибачаюся.

Оставить комментарий

Популярные посты:

severus

Что такое центры обработки данных: основа современных технологий

myckan

Непростая медь

jalynski

Наша демография

konstantinus_a

Сыр в масле катается

loyal_fr

Доска почета у фермеров

olga-odk

Упражнения на пилоне.

elmaspb

Доброе утро!

el_tolstyh

Львиный мостик

a_nalgin

О катастрофе в Орске и далее везде Почему власти молчат о настоящей причине?

• Архив