Євшан-зілля

топ 100 блогов pipasuri05.05.2023
Євшан-зілля

"Брошка «Полин, Євшан-Зілля» створена для нашої першої леді з нагоди відвідин коронації Чарльза ІІІ українським брендом Ruslan Baginskiy. Пишаємося!"

«Євшан-зілля» — поема українського письменника Миколи Вороного, написана в Полтаві 1899 р., навіяна літописною легендою про чудодійну траву-зілля євшан, яка повертає людям втрачену пам'ять.

Актуальна для денаціоналізованих українців, ця легенда надихнула Вороного, і не тільки його, на поетичне відображення пробудження самосвідомості людей, які втратили своє національне коріння. Сам символ євшану, які й численні переспіви легенди, були настільки актуальні й зрозумілі в Україні, що не лише літературні твори, але і періодичні видання, хорові колективи національного спрямування, вибирали для назви слово євшан, а Микола Федюшка взяв його собі як псевдонім.

"У Галицько-Волинському літописі під 1205 роком літописець помістив половецьку легенду. Порівнюючи князя Романа з Володимиром Мономахом, він згадує, як цей князь розгромив половців, як вигнав хана Отрока в Обези за Залізні Ворота, а брата його — Сирчана — за Дон:
Після ж смерті Володимирової лишився у Сірчана один Співець — Орев, і послав він його в Обезя, кажучи: „Володимир умер уже, то ж повертайся, брате, назад в землю свою“. Перекажи ж ти йому ці слова мої, заспівай йому пісень половецьких. А як не схоче послухати, то дай йому понюхати зілля, яке зветься євшаном.
А як той відмовився повертатись і слухати, дав він йому зілля. І понюхавши, заплакав той і сказав: „Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині славному бути“. І прийшов він у землю свою..."

Євшан-зілля

Оставить комментарий

Предыдущие записи блогера :
Архив записей в блогах:
Если мы представим себе место внутри живота матери, где находится ребенок, мы можем сказать, что там темно, мягко, сыро, можно двигаться, пока ты мал, а когда подрастаешь - становится тесно. А ещё можно сказать, что там есть два ритмичных звука, ...
Вчера дома поймала вампира). Нет, не комар. Если по порядку, то я заметила на полу в коридоре ошметок грязи(на даче). Подумала, кто так наследил и нагнулась, что бы его убрать. Схватила и вдруг этот черный комок заверещал: "Клац,клац,клац", какие-то такие звуки). На ощупь он оказался ...
Белградское метро — предмет тёмный и исследованию не подлежит . Начнём с того, что неисчерпаемая тема вселенских страданий горожан — это отсутствие в Белграде метро. Имеется в виду, что оно не такое большое и разветвленное, как надо бы, но ведь оно существует! Вот, например, я вчера как ...
чую - приболел... насморк, кашель и чиханье. ещё и температура поднимается. вот они до чего командировки доводят. жалеть не надо. отлежусь и буду как новенький. а вы берегите ...
Юной Татке солнце всегда светило ярко, прохожие на улице улыбались приветливо, а Сережка со второго курса казался принцем, причем самым настоящим. И не беда, что белого коня у него не было, зато был зеленый велосипед. После занятий в их ...