гурток по вивченню біографії Сталіна

lada28 — 18.02.2011  "Комуністка тов.Шиманська - домогосподарка, з виробництвом не зв'язана, але вона добре політично підготована.
Їй доручено керівництво гуртком по вивченню біографії товариша Сталіна. Це завдання вона добросовісно виконує" Не перестають дивувати і тішити  мене радянські газети. Чорт, гурток по вивченню біографії (!) не праць, а саме БІОГРАФІЇ Сталіна. 
Зважте на рік - 1948 - вождь ще живісінький і його біографія гммм... продовжується. А може й не продовжується - це як з житіями святих. До певного моменту Сталін жива людина, зі своїм життєвим шляхом, досягненнями і бурхливим минулим, але в даний момент він поза часом і простором, вусата ікона, чистий дух, який сидить у Кремлі і попахкує люлькою. І вивчення біографії - шлях долучитися до цього життєвого шляху і возрадуватися у своїй мізерності.
Я собі уявляю одноповерхову Америку кінця 40-х, як у кіно, де мабуть були гуртки вишивання, в'язання і шиття клаптикових ковдр. Але наші домогосподарки не розмінюються на буржуазні радощі - гурток це нагода показати свою політичну підкованість і свідомість.
Далі там була ще одна стаття, де детальніше розповідалося про те чим займаються залізничники на заняттях гуртка. Хтось готує доповідь по "Класу пролетарів і партії пролетарів", голова гуртка вибирає з художніх творів епізоди для ілюстрації біографії, а тов. Хумарян, який приїхав до Львова із Закавказзя розповідає про екскурсії на типографію де публікувалася газета, яку заснував Сталін.
А може все було й не так - хто б це довіряв радянським газетам. Домогосподарки збираються в місцевому клубі, прикрашеному фікусами та оксамитовими шторами. Розсідаються на відкидних стільчиках навколо стола, ставлять на газ металевий пошкрябаний чайник, тов.Шиманська приносить печиво власного приготування і ну всі разом вишивати (портрет Сталіна звісно), тим часом скаржачись, хто на чоловіка, який запив, хто на відсутність масла в магазині. Потім всі дружно пліткуватимуть про дурепу Любу з депо, яка втратила голову і закохалася в тов.Хумаряна, спокусившись його пишними вусами. Майже як у Сталіна. Питимуть чай, їстимуть печиво на гіркому маргарині, а ввечері дружно підуть додому, спотикаючись по снігових заметах і затуляючи хустками обличчя від вітру. Не забувши добросовісно написати майже справжній звіт про діяльність гуртка, може й у газеті колись їх згадають.

Оставить комментарий

Популярные посты: