Гріхи телебачення-4. Стереотипи та напівправда

stelmashow — 26.08.2010
Оце знов і знов друкую «гріхи» сучасного телебачення, проти яких бореться наша Громадянська ініціатива «МАНІПУЛЯЦІЯМ – НІ!».

1. Використання стереотипів. Подання соціального об’єкта у спрощеному схематизованому вигляді. Стереотипне уявлення з часом фіксується у свідомості і практично не піддається перевірці досвідом.
2. Заміна імен, або «наклеювання ярликів». Як правило, негативно забарвлене оціночне судження.
3. Повторення інформації. Повідомлення повторюється з достатньою частотою для закріплення у масовій свідомості.
4. Ствердження. Телебачення часто замість дискусії аргументів подає бездоказові твердження, презентуючи тільки одну думку, вигідну для них.
5. Постановка риторичних запитань. Телебачення може поставити аудиторії просте на перший погляд запитання, але наділити його відповідним контекстом, який зорієнтує глядача у потрібному для маніпулятора напрямі.
6. Напівправда. Полягає в об’єктивному і детальному висвітленні незначних деталей і, натомість, замовчуванні важливих фактів або в загальній фальшивій інтерпретації подій. Така подача допомагає зберегти довіру аудиторії до телебачення.
7. «Спіраль замовчування», або маніпулювання опитуванням громадської думки. Підбір коментарів повинен переконати громадян у підтримці більшістю суспільства тієї чи іншої точки зору або політичної позиції. Цей метод базується на закономірностях масової психології, змушує людей з іншими поглядами приховувати їх, щоб не опинитись у соціально-психологічній ізоляції..
8. Анонімний авторитет. Посилання на нього надають інформації солідність та правдоподібність.
9. «Буденна розповідь». Інформація про гострі політичні події, соціальні конфлікти або трагічні події подається у діловому та спокійному тоні, що сприяє індиферентності сприйняття її населенням.

При підготовці цього поста було використано матеріали видання: Телебачення спецоперацій. Телебачення спецоперацій. Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних програмах українського телебачення: моніторинг, методи визначення та засоби протидії. Рекомендації щодо принципів відкритої редакційної політики телеканалів / Лігачова Н.Л., Черненко С.М., Іванов В.Ф. – К.: Телекритика, 2003. – 266 с.
А що додасте до цього переліку Ви?

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив