Фейсбук пропонує забути нашу історію

топ 100 блогов zakusilov23.09.2021
Фейсбук пропонує забути нашу історіюЦе фото, яке вперше побачив десь двадцять років тому, стало для мене символом трагедії українців влітку 1941 року.

Молода красива українка у вишиванці, на обличчі - шок від побаченого в тюрмах Львова.

Позаду люди, які прикривають обличчя хустинками через сморід від розкладання тіл. А ще - німці, нові впевнені у собі хазяї міста, з якого лиш втекли попередні - совєти.

Десь за кадром - тисячі вбитих в'язнів та євреї, яких зігнали прибирати трупи.

Завдання символу є узагальнювати і це фото чудово надається до того, щоб вцілому відобразити трагедію багатьох міст Галичини та Волині після відступу Червоної армії.

Західна Україна, Львів – 1941 рік, як НКВД вбивало українців
Але сьогодні це фото набуло іншого значення. Воно наповнилося конкретикою. Завдяки допису Усті Стефанчук та коментарю Лесі Рудавської Коленської дізнався, що молода українка на світлині - Марія Лис, їй 20 років, у Львові з 1935 року.

Тут вона навчалася на бухгалтера, до приходу більшовиків у 1939. За совєтів навчалася машинопису і почала працювати у торгівлі. Про втечу червоних із міста дізналася, як і всі львів'яни, вранці 30 червня 1941.

Тоді ж стало відомо про тисячі вбитих в'язнів у тюрмах. Марія, разом з іншими, намагалася знайти серед загиблих рідних чи близьких, яких за кілька місяців чи тижнів перед тим забрали чекісти. Не знаю, чи знайшла вона того, кого шукала, але певен, її життя після поділилося на до побаченого та після. Картини жахливлї масакри назавжди зафіксувалися в свідомості.

1918 рік – в Українському Києві розмовляти Українською було небезпечно
А ще це фото нині стало символом тривоги за сьогодення. Його публікація з інформацією про масові вбивства енкавидистами влітку 1941-го стала приводом для видалення профілю Усті Стефанчук - львів'янки, нині канадійки, дослідниці, дописи якої завше цікаві і дотепні.

Фейсбук пропонує забути нашу історію тому, що вона, на його думку, "порушує стандарти спільноти"? Тому, що вона надто складна і трагічна?

Ми вже належали колись до спільноти, яка не хотіла, аби ми говорили про наше минуле. Ця спільнота виявилася менш живучою, як наша пам'ять.

Володимир В'ятрович


Допомога антимосковському українському сайту (за бажанням) / Помощь сайту (при желании и наличии средств):
Реквизиты: карта “ПриватБанк” № 4149 6293 3005 9817 — Карта “Monobank“ № 4441 1144 2246 2422

Фейсбук пропонує забути нашу історію

Оставить комментарий

Архив записей в блогах:
Помните- не в знании сила. Знающий сомневается. Так что чем невежественней автор, тем лучше.Существует два пути, которые гарантируют бешеный успех. Первый- писать книжки с милыми домашними рецептами для ленивых нищебродов. "В наших рецептах ...
Хоть немного разбираясь в тюркских языках, легко понять, что Карачай - это Черноречье. Вот только второе слово река времён вымыла из речи его обитателей, зато помнили они, что есть такой напиток - чай, и основа для его первоклассных аналогов обильно растёт на лугах Кавказа. Так ...
Ту-154 это первый самолет ОКБ Туполева изначально разработанный как пассажирский авиалайнер. Он стал самым массовым реактивным самолетом советской гражданской авиации, всего было построено 1026 машин. Первые опытные машины строились на Московском машиностроительном заводе "Опыт" в ...
                                                                 57.    Небритый и злой Максим появился на работе на час раньше. Разобрал, накопившиеся за вчерашний день ...
...