Виправте мене, коли що не так. Діагноз Львова

misto_lviv — 25.02.2010

Щодо Львова скажу таке.

Місто протягом останніх кількох століть було мультикультурним. Українці грали в ньому не першу (хоча й не останню) роль, місто розвивалось як культурний центр, найсхідніше велике місто європейської цивілізації (російсько-візантійська, що була в Києві - все ж трохи інше).

Так сталось, що саме Львів став символом української національної ідеї. Всі знають, що у Львові розмовляють українською, шанують національних героїв і т.д. Плюс європейська архітектура міста - додатковий символ європейських прагнень українства.

Що ми маємо наразі? Незалежна Україна не створила у Львові нічого хорошого. Стара забудова занепадає, нова - лише псує середовище. Система міського транспорту - гірша ніж у середньостатистичному обласному центрі. Взагалі адміністрація - на порядок корумпованіша ніж загалом по Україні (даються взнаки міцні родинні зв’язки галичан), при цьому все це прикривається національним дискурсом - згадайте суддю Зварича, який пояснював знайдені в нього гроші "засіванням".

Переважна більшість вулиць названа на честь етнічних українців, польські імена лишились хіба зі старих часів, єврейських імен - при чому імен безпосередньо пов’язаних зі Львовом - майже нема. Поляків, уродженців Львова - навіть таких знаментих як Станіслав Лем і Яцек Куронь - не вшановано. Попри те, що Куронь, наприклад, зробив багато для України і українців, нагороджений українським орденом Ярослава Мудрого.

В школах Львова не вивчають Холокост, що забрав життя щонайменше 150 тисяч львів’ян єврейського походження. Більш за те: єврейським організаціям заборонили розповідати про це дітям. З подачі все тієї ж ВО "Свобода", представниця якої відзначилась цькуванням діточок за "неправильні" форми імен. Звісно, правда про вбивства євреїв "травмує" психіку школярів, а от порівняння імені Ліза з дієсловом "лизати", або погроза вислати в Московію - анітрохи.

Українська влада поводиться не як мудрий господар усієї спадщини Львова, а як мала дитина, що забавляється одержаною цяцькою. Хай навіть за рахунок приниження інших і власного надмірного звеличення (дві вулиці на честь тієї ж людини - Шухевича/Чупринки - яскравий доказ). Хоча такі дії якнайнепривабливіше характеризують не когось там, а саме її. "Націоналізм" офіційного Львова - колгоспний, провінційний. З нього не хочеться брати приклад, він здатен викликати хіба зневажливу посмішку. Культурна інтеліґенція залишає Львів, через що він з кожним роком все колгоспнішає.

Сучасний Львів - місто націоналістичного совка, хай навіть частково в фактично чужих (несовкових) декораціях. Місто, нездатне похвалитися нічим, окрім минулого.

Тому вибрики Фаріонихи не дивують. Це діагноз. Дуже сумний - для всіх, хто справді любить Львів.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив