Україна як приклад асиміляції колніальною імперією

топ 100 блогов trim_c — 10.05.2016
Україна є нетиповою постколоніальною державою. Тому її досвід важче опрацювати, усвідомити і подолати його негативні наслідки, вважає Єрмоленко. На його думку, це пояснює те, що багато українців і далі живуть у ментальній імперії сусідньої держави.

– Наш випадок трішки інший, ніж випадок класичних західних колоніальних імперій, особливо морських імперій, бо вони все ж таки захоплювали абсолютно інші культури. І у них було досить чітке розуміння, хто кому несе культуру, хто кому несе цивілізацію.
На нашому просторі це складніше, тому що якщо говорити про Росію і її колонізацію, то, наприклад, Росія приходила на Кавказ, де були вже досить розвинені культури і в Україну, в якої була теж досить розвинена культура, навіть в якихось аспектах більш розвинена. Тому в дечому цивілізація приходила в Росію навіть через ті території, які вона колонізувала. І тому тут завжди виникає питання, хто на кого впливав.

Інша річ, що культури білоруська, російська – вони ближчі ніж британська і індійська, наприклад, або бельгійська і конголезька. Тому тут дуже цікава проблема виникала – це те, що ця колонізація передбачала необхідність асиміляції.
У цьому є відмінність морських і континентальних імперій, про що говорили німці ще на початку 20-го століття, і що дуже сильно визначало потім німецьких правих консерваторів навіть аж до нацистів, що колонізація німецька континентальна, не морська, вона передбачає захоплення культур, які не такі вже далекі, а відтак їх треба навіть не те, що цивілізувати, їх треба асимілювати. Тобто між німцями і, умовно, чехами треба стерти відмінність, так само як між росіянами і українцями.

Ця колонізація відбувалася через асиміляцію, через заперечення відмінностей між культурами взагалі. І звідси створення епохи Радянського Союзу цього концепту радянського народу. Радянський космополітизм дуже швидко перетворився на певний різновид націоналізму, хоча нібито він мав його заперечувати.

– Ставлення українців до влади, яка сприймається апріорі як чужа. Втрата суб’єктності. І ще низка проблем, з якими стикається нинішня українська держава і українське суспільство є наслідками цього колоніального становища України. Які б Ви ще назвали риси цього неподоланого колоніалізму? І як, на Вашу, думку з ним потрібно боротися?

– Звичайно, життя в культурному просторі іншої держави, який дуже сильно присутній, і що дуже складно пояснити західноєвропейцям чи взагалі деінде у світі. Складно пояснити, що левова частка людей, які проживають в Україні, навіть після двох Майданів продовжують жити в культурному просторі, яке створюється за її кордонами і агресивно створюються. У просторі інформаційному, кіношному, музичному, інтернетовому і так далі.

Я думаю, що тут потрібен свідомий перехід людей на свій власний простір у тому числі і музичний, і літературний, театральний, кіношний, інформаційний. І цього інакше, ніж певним свідомим вибором, складно досягти. Як от, є кампанія «Купуй українське», має бути компанія «Живи в українському культурному просторі» – і це дуже важливо.

Те, що у нас цей колоніальний синдром, те, що наше ставлення до влади, як до окупаційної, – це риса в принципі українців, але вона накладається ще на тенденцію загальносвітову, скрізь у світі недовіра до влади, скепсис до влади, це і синдром і Західної Європи теж, і певний синдром індивідуалізму.

Суспільство дедалі більше індивідуалізується і захоплюється своїми малими групами, і протиставляє себе якійсь великій владі.

Тут швидше росіяни є винятком. Але мені здається, що насправді на них теж це чекає. Насправді, це – великий виклик у сучасному ідеалістичному суспільстві, де люди все більше турбуються про себе, зберегти якусь елементарну довіру до інституцій.

Ось я маю зізнатися, я чекав на такі тексти. На жаль,їх надто мало у нас. І ще менше робиться для розповсюдження цих ідей.

Найперше люди мають зрозуміти, що колонізація відбувалася шляхом асиміляції та пропаганди щодо "стертя меж" та "єдиного православного слов'янського народу".
Народ мав бути єдиний, але розмовляти мав російською, і історію вчити російську, і пишатися армією російською, і сприймати імперію як власну державу. Тобто, люди мали зректися своєї національної ідентичності і розчинитися у іншій, російській.

Зрозуміло, що для більшості росіян навіть після виконання такої процедури така людина все дно залишається росіянином другого ґатунку, адже він "хохол", і росіяни миттєво це відчувають.


Але мені здається, що рецепт "живи в українському культурному просторі" - це побажання прекраснодушне, воно примушує пригадати славнозвісного Манілова.

Цю проблему може вирішити тільки держава - і це те, що вона має вирішити перш за все. Адже не втрачає актуальності думка Бісмарка: "війни виграє шкільний учитель".

Тобто лише запровадивши якісну національну шкільну освіту, Україна зможе не лише вижити, але і постати як сучасна європейська країна.
Це треба зробити за будь-яку ціну і якнайшвидше, це завдання того ж рівня, що створення армії. Тобто це першорядна умова виживання

Оставить комментарий

Популярные посты:
gellius
Откройте для себя легендарное онлайн-казино Вулкан Рояль: роскошная атмосфера, увлекательные игровые автоматы и реальные выигрыши
wetfield
"Artmif": нам очень понравился!
bantaputu
О фильтрации
kirovtanin
Советская книга о революционерах
magman67
Еженедельники
tvin270584
Как сделать «таблетки» для посудомоечной машины
shpatak
2024. Филиппины. Лето за деньги.
haydamak
Весна в Полтаве, или куда запропастился популярный блоггер Гайдамак
inna1903gr
Болотце
Архив записей в блогах:
Сговор против рубля
На этой неделе по рублю было несколько очень интересных заявления. Сначала отличился ЦБ, и сказал, что если так и дальше рубль будет продолжать укрепляться, то на рынке возможны покупки валюты с целью прекратить этот рост. Минфин сказал, что при росте нефти бюджет может получить ...
Однако самое устранение требовало, очной ставки с принятой
Однако самое устранение требовало, очной ставки с принятой на себя миссией. И никто этого не знает, кроме самих богов. Збышка окружили, растирали его снегом, вливали ему в рот вино; наконец ловчий Мрокота из Моцажева велел положить его на епанчу и ...
У кого утро вкуснее
Давайте мериться яичницами! Я на самом деле абсолютно убеждена, что, как ни крути, лучшим завтраком на свете всех времен и народов является совершенно банальная яичница с помидорами. Но несмотря на кажущуюся простоту, и ее готовить можно по-разному. Я обычно мечусь между двумя ...
окончание зимнего отпуска
всем привет, меня зовут Ejjy, мне 40 лет, живу в Москве вместе с 16-ти летней дочкой Улькой. я работаю в небольшом магазине для рукоделия и вот, наконец, доработалась до первого отпуска. зиму я не люблю и, в принципе, планировала пореже в отпуск вылезать на улицу и переделать кучу ...
Синдром сивиллы и «Нога судьбы»
«Нога судьбы» – песня группы «Аквариум» из альбома «Сестра Хаос». Автор текста и музыки – Борис Гребенщиков. Премьера композиции состоялась в 2001 году. Композиция исполнялась на концертах коллектива до официального издания в альбоме. https://reproduktor.net/gruppa-akvarium/noga-sudby/ ...
WOW Авто Армия Беларусь Бизнес Видео Дети Жесть Животные Закон Здоровье Игры Интернет Искусство История Казахстан Кино Конфликты Коронавирус Коррупция Косметичка Криминал Кулинария Ликбез Литература Лытдыбр Медицина Мнения Музыка Наука Общество Олимпиада Отдых Отношения Персоны Политика Природа Происшествия Путешествия Разное Разоблачения Реклама Религия СНГ Сиськи События Спорт Страны ТВ и СМИ Творчество Технологии Транспорт Троллинг Финансы Фото Шоубиз Штуки Экономика Юмор