трохи про мексиканську їжу. частина 1

chapeye — 10.08.2010 а заодним - питво, куриво і наркотєги (як виявилося, пізніше - довгий це процес...)

про їжу - на прохання nnvv
тільки про то, шо пробував сам. оскільки я канєшно не фоткаю всьо підряд шо їм - фото не мої.

альзо ентонсес, із чого почати?
коли приходиш то переважно з першого разу по назві не вгадаєш, шо це буде.
можна хіба що деякі характерні особливості назвати. деякі доволі відомі.

тортільї. переважно замість хліба з пшеничного борошна до їжі дають млинці з борошна кукурудзяного. якщо їсиш у кафе - то їх дають як додаток необмежену кількість. (але якшо в магазині - то звичайний хліб - у вигляді булочок по одному песо - теж є). крім жовтих тортільїв тортіль тортільяс - є ще странні зелені. чому вони зелені - не розбирався. на смак теж більш "овочеві"
до речі вікі пише шо є ше й тортільї з пшениці але не натикався.





тако. власне кажучи це навіть не їжа а спосіб її вживання. це може бути що завгодно - переважно мнясо, овочі, креветки, барбекю - загорнути в тортілью. з грінго ржуть, коли вони згортають у тако в трубочку - це "техмекс", американський стереотип. у мексиці ж не заморочуються - просто тортільєю користуються як містилищем для наповнення, і складають просто навпіл.



чомусь дехто з українців (Максим Кідрук, скажімо, чи знайомі, які зараз у Мексиці) називає тако "такосом", хоча "такос" - це просто множина від "тако"

але це, канєшно, суто найпоширеніше. хоча складається враження шо багато іншого є варіаціями на тему

втім, це радше як фастфуд - тако продають на розі вулиць, біля метро, на базарах і т.п.
(не в тєму, але базари - тьянгіс - тут не такі, як у нас: поруч можуть продавати ліфчики, мнясо-яйця і електроніку. хто на шо горазд - нема розподілу на "речовий" і "харчовий" ринок)

якщо ж говорити про "звичайну" їжу, то теж є багато всяких супів - вони діляться на "консоме" та "сопа". я не кулінар, то не знаю, в чому різниця. але дивно те, що все нарізають величезними шматками. тобто спершу ти їсиш пів-морквини, потім пів-цибулини, потім пів-картоплини, а вже потім великий шмат мняса. не так, як у борщі, де в ложці за раз буде плавати всього потроху.

на друге теж можна і мнясо і яйця і все таке. мнясо переважно куряче або яловичина. свинини не бачив, але є

чічаррон - інакше кажучи, шкварки. дуже укусні коли їх готує той хто вміє. не такі як у нас. сам готував - виходять шкварки як шкварки. у них вони якісь... ну перший раз я не дивився у словник шо це то думав шо це якісь мисливські ковбаски тільки без шкурки.

ось наприклад тако з чічарроном - і не подумаєш, шо це шкварки



щодо гарнірів. найпоширеніші - рис і квасоля. картопля чи макарони теж є, але мало поширені, як мені здалося

***

смак роблять дуже відмінними приправи, канєшно. зокрема, соуси.

відомо, що мексиканська їжа для європейців здається доволі гострою. хоча х.з., мені "занадто" гострою ще не здавалась.

але буває смішно.

чилі. я вже їв навіть морозиво з чилі. є для дітей чупа-чупси з чилі. карочє - не треба упереджень, гострим може бути що завгодно.
власне, одна з функцій тортільї - це заїдати, коли починає пекти.

як правило чилі - не сухе (мелений червоний перець), а у вигляді всіляких соусів. якшо в магазині - то "табаско", "халапеньо" і ще 35524564356 інших.

якшо в кахвешці (хоча важко це назвати кафешкою часто: радше приватна "їдальня" - ну в таке ми ходимо: перше-друге-третє і кампот за 20 гривень), то це щоразу інша "сальса" - соус - саморобного приготування. із того ж чилі але там іще купа всього.

найчастіше - це різні види "сальса роха" - червоний соус, і "сальса верде" - зелений соус. різниця лише в кольорі чилі-перцю та помідорів, із яких їх роблять. ну і частіше зелена сальса гостріша за червону. мені вона нравицця більше.


часто дві сальси поруч - яку хочеш, таку береш

моле. дуже дивна приправа до мняса. на смак солодко-гірка (практично не гостра), на основі - внєзапно - шоколаду. сало в шоколаді, ага.



у нас на базарі є магазинчик приправ - десь завбільшки як наша квартира - і там продають доооохріна всіляких спецій. із них половина - це різноманітні моле. тут уже намішані десятки інгредієнтів, і цих моле - 435245 видів.

лайм. малесенькі зелені лимони (к.о.) їх тут теж дають до всього - чи то буде суп, чи то буде пиво. як і тортільї, лайми (тут їх називають "лимон", а те що у нас лимон - це "ліма") дають у необмеженій кількості до їжі.

власне коли ми готуємо самі - це основна звичка, яку перейняли - на рис чи на мнясо чи на пофіг шо витиснути половинку лайма-"лимона".


сам не бачив, але ось пишуть, шо лайм аж настільки дешевий, що його використовують не тільки в їжу ггг

***

щодо нас, то ми більше готуємо самі - все-таки це дешевше.
тільки коли лінь або шось таке - то раз на кілька днів ходимо в "косіну економіку" на кварталі.

купуємо те, що дешевше, ніж у нас, переважно. картопля, скажімо, дорожча. отак. хоч і родом десь звідси походу. і яблука дорогі.

зате дохріна всяких манго, авокадо, гуаяви і ше всякого шо я навіть назв не знаю. втім, ми більше харчуємося бананами ако найдешевшим фруктом. бананів теж дохріна видів - є ше "платани", на вигляд те саме - але їсти їх можна тільки смаженими...

про це все якось пізніше.

***



карочє при том шо я в кулінаріях-гастрономіях не дуже шарю, но їсти люблю... і це виявляється довгий процес.
я ше навіть не почав. так шо, я думаю, далі буде.

попрошу ше в коментах висловитися Ромашечку - вона, на відміну від мене, гострого не любить, ну і все-таки вперше в Мексиці, то може, шось більше вражає, ніж мене.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив