Концепция развития Киева до 2025 года

archimatika_com — 21.02.2011 Сергей Броневицкий, и.о. начальника Главного управления градостроительства, архитектуры и дизайна городской среды Киева на саммите Адама Смита озвучил предварительную концепцию развития столицы. Мы решили опубликовать основные тезисы его выступления и разместить собственно саму концепцию.




Тезисы выступления С. Броневицкого:

Перша стадія Генерального плану – Концепція 16 вересня 2010 р схвалена рішенням сесії Київради для розробки Генерального плану.
Обсяги житлового будівництва до 2025 року складуть 28,5 млн.кв.м. і намічені з урахуванням прогнозної чисельності постійного населення 3,1 млн. чоловік та показників середньої житлової забезпеченості не менш 27,5 кв.м на 1 особу.
Територіальні ресурси міста складають 4175 га.
Ці ресурси складаються з нових мікрорайонів і житлових районів, земельних ділянок, відведених під будівництво, житлових будинків, кварталів реконструкції 5-поверхової застарілої панельної забудови, промислових, сільськогосподарських та спецтериторий.
Земельні ділянки, відведені в 2004-2008 рр.
Для розміщення окремих житлових будинків на сельбищних територіях відведено земельних ділянок сумарною площею 1121,36 га (без 2009-2010 років). З урахуванням нестачі в центральній частині міста зелених насаджень загального користування, спортивних споруд, передбачаємо розрахункові обсяги багатоповерхової житлової забудови на відведених земельних ділянках – не більш 15,1 млн. кВ.м. (63% освоєння). У нових мікрорайонах площею 425 га планується розмістити 4,65 млн.кв.м. загальної площі багатоповерхової житлової забудови із громадськими центрами, скверами, медичними й спортивними установами.
Будуть збудовані нові житлові мікрорайони по вул. Північній в Оболонському району, площа ділянки – 225 га, загальна площа житлового фонду – 1758,78 тис.кв.м., населення – 65 тис. осіб.
Мікрорайон 11 житлового масиву Позняки-Західні, площа ділянки 170,4 га, житлової забудови – 40,62 га, житлова забудова 523,8 тис. кВ.м. загальної площі, населення 19.4 тис. осіб.
Житловий масив Осокорки Центральні, площа ділянки 33,6 га, житловий фонд 491 тис.кв.м.
Будівництво за рахунок комплексної реконструкції кварталів застарілого панельного п'ятиповерхового фонду.
Передбачається комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілої забудови з вибуттям не менш 1.1 млн.кв.м. старого панельного фонду й обсягами приросту житлового фонду на цих територіях 3.1 млн.кв.м.
Довідково: Застаріла 5-поверхова забудова – це 3055 будинків на 211,5тис. квартир, у т.ч. панельних – 757 будинків на 64.3тис.квартири загальною площею 2,6 млн. кВ.м.
Будівництво за рахунок промислових територій.
Частина промислових територій планується під реконструкцію для розміщення ділової та комерційної нежитлової забудови. З 6354 га промислових територій приблизно половина використовується неефективно. Пропонується зміна функції близько 1060 га пром. територій, у т.ч. тільки 227,3 га під житлову забудову в Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Оболонському, Святошинському районах.
Обсяги житлової забудови на промтериторіях складуть 2,8 млн.кв.м.,
На сільськогосподарських територіях цільове призначення земельних ділянок сумарною площею 98,6 га змінене під житлову садибну забудову. Крім того садибна забудова розташовується в існуючих садибних районах Пирогово, Чапаєвка, Жуляни, Бортничі, Троєщина.
Розрахункові обсяги малоповерхової забудови складуть близько 2.8 млн.кв.м. або до 10 % обсягів житлового будівництва. Крім того в Подільському районі ділянка площею 98,6 га. теплиць радгоспу Пуща Водиця планується під багатоповерхову забудову. Розрахункові обсяги житлового фонду - близько 1.2 млн.кв.м.
Промислові території в основному зберігаються як стартовий капітал для переоснащення, впровадження передових технологій на існуючих підприємствах. За рахунок зміни функціонального призначення 1060 га промтериторій передбачено створення ділових комплексів, бізнес-центрів, скверів, магістралей і паркінгів. Розглядається можливість створення нового комплексу комп’ютерних технологій на кшталт «силіконової долини».
Громадська та комерційна нежитлова забудова. Виявлені території пріоритетного розвитку, де можливі обсяги громадської й комерційної нежилої забудови складають – 9,8 млн. кв.м. На в’їздах до міста в периферійних районах будуть формуватися висотні багатофункціональні громадські комплекси. Акваторія Дніпра з островами буде розвиватися як рекреаційно-спортивна і ландшафтна зона загальноміського центру відпочинку.
Розміщення комерційних об’єктів нежитлової нерухомості планується біля станцій метро, швидкісного трамваю, пересадкових вузлів та зупинок електропоїздів. Це дозволить залучити кошти інвесторів до будівництва об’єктів транспорту.
Транспорт та вулично-дорожня мережа.
Пріоритетом є розвиток громадського електротранспорту
Метрополітен
Передбачається ріст ліній метрополітену в 1,5 рази. Схема розвитку метрополітену передбачає подовження трьох існуючих ліній та будівництво однієї нової. Загальна протяжність існуючих ліній складає 64 км, кількість існуючих станцій 49.
Планується подовження існуючих ліній, будівництво Подільсько-Воскресенської лінії метро, формування кільцевої міської лінії електропоїздів, збільшення трамвайної та тролейбусної мережі.
На Троєщині передбачається перспективний розвиток лінії наземного легкого метро або швидкісного трамваю по вул. Бальзака до Осокорків, підземної лінії метрополітену по вул. Маяковського.
Планується значно збільшити темпи будівництва й увести в експлуатацію близько 40,0 км ліній, 32 станції, 5 додаткових входів-виходів з існуючих станцій і 3 електродепо.
Міська електричка
Передбачено максимальне визволення залізничного вузла від вантажних потоків та використання його в якості швидкісного пасажирського транспорту в єдиній системі з метрополітеном та швидкісним трамваєм. Існуюче залізничне кільце міської залізниці має протяжність 53 км. Передбачено 25 залізничних станцій та 10 пересадочних вузлів з лініями метрополітену.
Передбачає збереження існуючої лінії швидкісного трамвая "Площа Перемоги - Кільцева дорога" з її реконструкцією. Лівобережна лінія швидкісного трамвая від ж/м Троєщина до Південних Осокорків.
Магістральна вулично-дорожня мережа
Протяжність магістральної вуличної мережі складає 625 км,
передбачено будівництво 220 км.
До м. Києва підходять 11 автодоріг державного значення: 6 магістральних і 5 регіональних. На перспективу в межах м. Києва передбачається будівництво 5 нових транспортних переходів через Дніпро:
- на півночі від Оболоні (продовження Великої окружної дороги);
- Подільського мостового переходу, сполученого з метрополітеном;
- Дарницького, сполученого із залізницею;
- на продовженні просп. Науки;
-у районі с. Чапаєвка (продовження Великої окружної дороги).
У першу чергу необхідно підвищити пропускну здатність зв'язку між правобережною та лівобережною частинами Києва. Намічено будівництво двох першочергових автодорожніх мостів (Подільсько-Воскресеньський та Дарницький).
Передбачено будівництво та реконструкція розв'язок у різних рівнях. На першу чергу намічено реконструкція 8 та будівництво 3 транспортних розв'язок.
Запропоновано будівництво 6 автомобільних тунелів загальною протяжністю близько 30 км.
На першу чергу намічені:
- тунель на правобережному підході до Подільського мостового переходу від вул. Фрунзе до вул. Чорновола;
- тунель на правобережному підході до Дарницького мосту від Наддніпрянського шосе до вул. Кіквідзе;
На перспективу
- тунель від площі Перемоги з виходом на Броварський проспекту в районі станції метро "Лівобережна";

- тунель по трасі Великої окружної дороги північніше Оболоні й Троєщини;
- тунель по трасі Великої окружної дороги на продовженні просп. Академіка Заболотного з виходом південніше Осокорків;
- тунель по трасі Малої кільцевої дороги від вул. Фрунзе до вул. Кіровоградської.
Для забезпечення ЄВРО-2012 головне завдання – завершити будівництво Національного спортивного комплексу «Олімпійський». До ЄВРО-2012 планується виконати комплексний благоустрій та облаштування 1,5 км фан-зони навколо стадіону.
Одночасно з будівництвом нових терміналів аеропорту «Бориспіль» ведуться роботи з реконструкції міського аеропорту «Жуляни».
Розвивається мережа готелів. Теперішня мережа готелів нараховує 10 тис. номерів на 19 тис. місць. До 2012 року плануємо побудувати ще 53 готелю ємністю 10,6 тис. номерів, тобто збільшити можливості готельної мережі в столиці у два рази. На в'їздах у місто будуть обладнані кемпінги, створені зручні мотелі з можливістю пересадження на міський суспільний транспорт для ознайомлення з містом й відвідування матчів.
Інженерне забезпечення й інженерна підготовка

Розвиток потужності систем електро, тепло, газопостачання передбачається в 2 рази. Тривають перемови з областю щодо створення резервного водозабору на о. Великий, реконструкції БСА та будівництва мулопереробного заводу полігону твердих побутових відходів № 5 ВАТ «Київспецтранс», сміттєсортувальних станцій та сміттєпереробного заводу, правобережних очисних споруд і водоводу по трасі обласної кільцевої дороги, електропідстанцій «Західна», «Східна» та «Південна» з підходами та виходами ЛЕП 330 кВ та 110 кВ, газорозподільних об’єктів та мереж, розширення Північного кладовища у Броварському районі та Південного кладовища у Києво - Святошинському районі. Місто та приміська зона будуть розвиватися на партнерських засадах.
Реформування будівельної галузі.
В Україні стартує реформа містобудування. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який допрацьовується з урахуванням зауважень Президента України В.Ф.Януковича, передбачає інші підходи. Зокрема, анулюється містобудівне обґрунтування, процедура погодження проектної документації, скорочується кількість дозвільних документів. Запроваджується зонінг та детальний план як основа для видачі містобудівних умов та обмежень.
На мою думку Закон, який ветував Президент, був досить недосконалим. Перш за усе значно звужені права органів місцевого самоврядування щодо регулювання містобудівної діяльності з урахуванням місцевих умов, потреб територіальних громад, інвестиційних потреб.
Крім того реалізація Закону вимагає розробки та затвердження значної кількості підзаконних актів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України, державні будівельні норми, порядки розробки, погодження і затвердження містобудівної документації.
Сумнівною є можливість створити містобудівний кадастр за рахунок коштів місцевих бюджетів. Більш реальним здійснення технічних робіт комунальною організацією, яка підпорядковується КМДА.
Також очевидно, що до кінця року неможливо в повному обсязі за бюджетні кошти розробити і затвердити зонінг, план земельно-господарського устрою території. м. Києва, детальні плани територій.
Розробка зонінгу.
У складі Генплану ми плануємо розробити узагальнений схематичний план зонування, де будуть визначені допустимі та переважні види забудови.
Однак для повного визначення регламентів забудови, містобудівних умов та обмежень в обсязі, передбаченому законом, потрібні значні кошти.
Тому скоріше всього інвестор, який планує будівництво, буде розробляти зонінг відповідної території власним коштом. При цьому замовником згідно із Законом виступатиме Головне управління містобудування та архітектури, а інститут Генерального плану буде надавати експертну оцінку щодо відповідності розробленого зонінгу Генеральному плану м. Києва, або може виступати розробником зонінгу.
Нормативні акти. Київська міська державна адміністрація, Головне управління містобудування та архітектури, Інститут Генерального плану м. Києва ініціюють перед Кабінетом Міністрів України, Мінрегіонбудом власні розробки проектів нормативних актів для м. Києва, участь у розробленні держаних будівельних норм, проектів постанов Кабінету Міністрів України.
Пропозиції для інвесторів
Я запрошую представників девелоперських, консалтингових та інвестиційних компаній до участі в розробці Генерального плану. Нам, як розробникам цього документу, цікава ваша думка та пропозиції щодо забудови окремих ділянок та територій міста, інвестиційно-привабливих ділянок для будівництва житла, об’єктів комерційної нежитлової нерухомості на наступні п’ять років.
Усі основні показники генплану вже встановлені. Розроблені схеми транспорту. Інститут генплану чекає на ваші пропозиції. На етапі розробки генплану ми зможемо прийняти зважені рішення по їх забудові з урахуванням перспектив розвитку міста в цілому та можливостей інженерно-транспортної системи. Також можна долучитись і до роботи над планом зонування по окремих кварталах, в яких інвестори та забудовники планують реалізовувати свої проекти.













































«Архиматика» .

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив